Відмінності між версіями «Статут»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Статут, -ту, '''''м. ''Уставъ. К. ХП. 10. (Товариство) ''скомпанувало собі статут. ''К. ХП. 27. [[Кате...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Статут, -ту, '''''м. ''Уставъ. К. ХП. 10. (Товариство) ''скомпанувало собі статут. ''К. ХП. 27.  
 
'''Статут, -ту, '''''м. ''Уставъ. К. ХП. 10. (Товариство) ''скомпанувало собі статут. ''К. ХП. 27.  
[[Категорія:Ст]]
+
 
 +
Тлумачення із "Словника української мови"*
 +
 
 +
 
 +
СТАТУТ, у, ч . 1. Зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності якої-небудь установи, організації і т. ін. Коли почалась масова колективізація, комуни перейшли на статут артілі (Іст. УРСР, II, 1957, 368); Членом КПРС може бути кожний громадянин Радянського Союзу, який визнає Програму і Статут партії, бере активну участь у будівництві комунізму, працює в одній з партійних організацій, виконує рішення партії і сплачує членські внески (Статут КПРС, 1971, 4); За австрійською студенткою чин хорунжого не був визнаний - на тій підставі, що статут російської армії на той час ще не визнавав за жінками права діставати офіцерське звання (Смолич, Мир.., 1958, 87); Зенітники за статутом привітали генерала, але розмова з ними не виходила, вони хмурились, скупо відповідали на його питання (Перв., Дикий мед, 1963, 185).
 +
 
 +
2. іст. У деяких країнах Західної Європи в XIV-XVІІІ ст. - закон, урядове розпорядження або збірник законів. Литовський статут.
 +
 
 +
 
 +
Орфографія (словоформи)
 +
статут - іменник, чоловічий рід, неістота
 +
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА
 +
Називний статут статути
 +
Родовий статуту статутів
 +
Давальний статутові, статуту статутам
 +
Знахідний статут статути
 +
Орудний статутом статутами
 +
Місцевий на/у статуті на/у статутах
 +
Кличний статуте статути

Поточна версія на 16:09, 18 листопада 2018

Статут, -ту, м. Уставъ. К. ХП. 10. (Товариство) скомпанувало собі статут. К. ХП. 27.

Тлумачення із "Словника української мови"*


СТАТУТ, у, ч . 1. Зведення правил, що визначають завдання, структуру, функції та порядок діяльності якої-небудь установи, організації і т. ін. Коли почалась масова колективізація, комуни перейшли на статут артілі (Іст. УРСР, II, 1957, 368); Членом КПРС може бути кожний громадянин Радянського Союзу, який визнає Програму і Статут партії, бере активну участь у будівництві комунізму, працює в одній з партійних організацій, виконує рішення партії і сплачує членські внески (Статут КПРС, 1971, 4); За австрійською студенткою чин хорунжого не був визнаний - на тій підставі, що статут російської армії на той час ще не визнавав за жінками права діставати офіцерське звання (Смолич, Мир.., 1958, 87); Зенітники за статутом привітали генерала, але розмова з ними не виходила, вони хмурились, скупо відповідали на його питання (Перв., Дикий мед, 1963, 185).

2. іст. У деяких країнах Західної Європи в XIV-XVІІІ ст. - закон, урядове розпорядження або збірник законів. Литовський статут.


Орфографія (словоформи) статут - іменник, чоловічий рід, неістота ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА Називний статут статути Родовий статуту статутів Давальний статутові, статуту статутам Знахідний статут статути Орудний статутом статутами Місцевий на/у статуті на/у статутах Кличний статуте статути