Відмінності між версіями «Хрюкати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хрю́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Хрокати. '''''На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають. ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Хрю́кати, -каю, -єш, '''''гл. ''= '''Хрокати. '''''На кого люде гомонять, на того й світі хрюкають. ''Ном. № 2365.  
+
ХРЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки «хрю-хрю» (про свиней та деяких інших тварин); рохкати. Свиня підійшла, хрюка та облизує його (Квітка-Основ'яненко, VI, 1957, 680); Порося залізло під лаву й хрюкало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 113); — Ну, притарабанився [Терентій] до загати.., а на ній.. все якась колюча погань їжачиться та їжачиться і по-свинячому хрюкає (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 60);
[[Категорія:Хр]]
+
//  розм. Видавати звуки, що нагадують хрюкання. З мундира аж випирається [полковник], аж хрюка як свиня, хоч на перший погляд зовсім нічого нема в ньому похожого до цієї тварини (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 218); Солдати горланили, хрюкали від задоволення (Іван Сенченко, Опов., 1959, 367); Тут — тил. Тиша всілася прифронтова, І міни не хрюкають над головою! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 220).
 +
== Ілюстрації ==
 +
[[elizoveta171118:Photoicon.png|x140px]]

Версія за 23:17, 17 листопада 2018

ХРЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати характерні звуки «хрю-хрю» (про свиней та деяких інших тварин); рохкати. Свиня підійшла, хрюка та облизує його (Квітка-Основ'яненко, VI, 1957, 680); Порося залізло під лаву й хрюкало (Нечуй-Левицький, II, 1956, 113); — Ну, притарабанився [Терентій] до загати.., а на ній.. все якась колюча погань їжачиться та їжачиться і по-свинячому хрюкає (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 60); // розм. Видавати звуки, що нагадують хрюкання. З мундира аж випирається [полковник], аж хрюка як свиня, хоч на перший погляд зовсім нічого нема в ньому похожого до цієї тварини (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 218); Солдати горланили, хрюкали від задоволення (Іван Сенченко, Опов., 1959, 367); Тут — тил. Тиша всілася прифронтова, І міни не хрюкають над головою! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 220).

Ілюстрації

x140px