Відмінності між версіями «Відвідач»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''ВІДВІ́ДАЧ''', а, чол., рідко. Те саме, що відвідувач. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Одвідачі кидаються прощатися з в'язнями (Леся Українка, II, 1951, 503). | '''ВІДВІ́ДАЧ''', а, чол., рідко. Те саме, що відвідувач. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Одвідачі кидаються прощатися з в'язнями (Леся Українка, II, 1951, 503). | ||
| + | |||
[https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87 '''Всесвітній словник української мови'''] | [https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87 '''Всесвітній словник української мови'''] | ||
'''ВІДВІ́ДУВАЧ''' (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн.,ВІДВІ́ДАЧ рідко,ПРИХО́ЖИЙ розм.Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість. | '''ВІДВІ́ДУВАЧ''' (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн.,ВІДВІ́ДАЧ рідко,ПРИХО́ЖИЙ розм.Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [http://www.hohlopedia.org.ua/slovnyk_synonimiv_karavanskogo/page/vidvidach.6265/ '''Словник синонімів Караванського'''] | ||
| + | |||
| + | '''Відвідач''' - гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 03:45, 17 листопада 2018
Відвідач, -ча, м. Посѣтитель. Не так вже по багато набігає одвідачів. МВ. (О. 1862. І. 84).
Зміст
Сучасні словники
ВІДВІ́ДАЧ, а, чол., рідко. Те саме, що відвідувач. У хаті загомоніли веселіш, не так вже побагату набігає одвідачів... (Марко Вовчок, I, 1955, 157); Одвідачі кидаються прощатися з в'язнями (Леся Українка, II, 1951, 503).
Всесвітній словник української мови
ВІДВІ́ДУВАЧ (той, хто відвідує кого-, що-небудь), ВІЗИТЕ́Р книжн.,ВІДВІ́ДАЧ рідко,ПРИХО́ЖИЙ розм.Там [у коридорі] уже сиділо кілька відвідувачів, ждучи своєї черги (В. Кучер); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер (П. Кочура); Одвідачі кидаються прощатися з в’язнями (Леся Українка); - А, добрий день, докторе! - скрикнув прихильно пан.. і, не встаючи з крісла, простяг прихожому свою руку на привітання (І. Франко). - Пор. 1. гість.
Словник синонімів Караванського
Відвідач - гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.
Ілюстрації
|
|
|
|
