Відмінності між версіями «Меланка»
(→Зовнішні посилання) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 63: | Рядок 63: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | [https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=7850 УкрЛіб] | + | [https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=7850 '''УкрЛіб'''] |
+ | [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 '''Вікіджерела'''] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 02:20, 17 листопада 2018
Меланка, -ки, ж., также и мн. Меланки. Канунъ новаго года. Ходити з Меланкою. Компанія парубковъ, среди которыхъ одинъ, называемый Меланкою, одѣтъ въ женскую одежду, а другіе переодѣты цыганомъ, старикомъ, козою и пр., ходить вечеромъ подъ новый годъ изъ хаты въ хату, поетъ обрядовыя пѣсни и пр. О. 1861. XI. Свид. 66. См. Коза 5.
Зміст
Сучасні словники
Мела́нка = Мела́нки = Мала́нки:
1) канун старого Нового року; церковне свято Преподобної Меланії (31 грудня/13 січня); у народі ще називається Щедрий вечір (див.), бо в цей час відбуваються дівочі «Меланки», коли співали щедрівки («Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!»); щедрували, як правило, дівчата («Щедрик, ведрик, дайте вареник, грудочку кашки, сальця, ковбаски»); у цей вечір гадають, підслуховують під вікнами (про це в повісті І. Нечуя-Левицького «Не той став»); взагалі в цю ніч може сповнитися все, чого хто хоче, тільки треба вміти все проказати належно і вчасно; за погодою новорічної ночі визначали, яким буде майбутній рік та врожай, — «якщо вночі вітер віє з півдня — рік буде жаркий та благополучний, із заходу — буде багато молока та риби, зі сходу — треба чекати врожаю фруктів»; у народі кажуть, що в цю ніч день збільшився «на курячий крок (скік)»;
2) ходи́ти з Мела́нкою — обрядодія з гуртом парубків (один із них перевдягнений «Меланкою», решта перевдягнена «циганом», «дідом», «козою» та ін.), що ходять увечері під Новий рік з хати в хату, вітаючи господарів і співаючи обрядових пісень; цей обряд називали ще маланкува́нням а його учасників маланкаря́ми (див. ще коза́ 4, обдарува́ння); були також і дівочі «Меланки», що відбувалися у вигляді весільного обряду;
3) Ме(а)ла́нка — українізоване християнське жіноче ім’я (від грецьк. melaina— «чорна, темна»; повне наймення — Мела́нія, народні варіанти — Мела́шка,Мала́шка, зменшено-пестливі — Mела́нонькa, Мелано́йка, Мела́ночка, Мела́на, Мела́ся, Мала́нонька, Мала́ня, Мала́ся, Мі́ла, Мі́ля), також об’єкт гумору в народній афористиці: «Підскочила Меланка, а молоко хлюп зо збанка». Вийди, Маланойко молоденькая, Подивися всюдинейко (пісня)/
Мала́нка (Меланка, Меланки, Маланія) або Ще́дрий ве́чір (Васильєв вечір) — українське народне і церковне свято, вечір напередодні «старого» Нового року або святого Василія Великого (14 січня); новорічний обряд з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів; учасник цього обряду; «переддень Нового Року». У XXI-сторіччі святкування Маланки, в автентичному вигляді, збереглося переважно у селах Галичини та Буковини.
Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки). Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні торжества та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. В українській народній традиції дохристиянський та християнський обряди об'єдналися у свято Меланки.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Меланка ходила, Василька водила:
– Васильку, мій синку, пусти у хатинку.
Я жита не жала, на боку лежала.
На боку лежала, чесний хрест держала.
Чесний хрест держала та ще й кадільницю.
А ви, люди, знайте, мені дару дайте.
Хоч хліба, хоч сала, а хоч паляницю,
На добреє жито, на яру пшеницю,
На білую гречку, теля та овечку,
На воликів пару й другого товару,
На ваше здоров’я, на вашу родину,
Вклоняйтеся, люди, та й Божому сину.