Відмінності між версіями «Тупиця»
(Створена сторінка: '''Тупиця, -ці, '''''ж. ''= '''Тупак. '''Вх. Зн. 71. ''Як добре плече, то й тупиця січе. ''Шейк. [[Категорі...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | [[Категорія: | + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== |
| + | ТУПИ́ЦЯ, і. | ||
| + | 1. жін. Те саме, що тупак 1. Як добре плече, так і тупиця січе (Номис, 1864, № 7362). | ||
| + | 2. чол. і жін., розм. Про тупу, розумово обмежену людину. Голова вдався собі разом тупиця і гординя(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 294); Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | ТУПА́К, а, чол. | ||
| + | 1. Велика тупа сокира; | ||
| + | // Затуплене знаряддя (про ніж, сокиру і т. ін.). | ||
| + | 2. перен., розм. Про тупу, розумово обмежену людину. — Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 354). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | тупиця — 1 іменник жіночого роду тупа сокира тупиця 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тупу, розумово обмежену людину. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 2.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 3.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ===[адреса посилання]=== | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 23:24, 16 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТУПИ́ЦЯ, і. 1. жін. Те саме, що тупак 1. Як добре плече, так і тупиця січе (Номис, 1864, № 7362). 2. чол. і жін., розм. Про тупу, розумово обмежену людину. Голова вдався собі разом тупиця і гординя(Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 294); Не розуміючи того, що це втома і що ця втома ослабила пам'ять, він нарікав на себе, обзивав себе тупицею, нездарою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
ТУПА́К, а, чол. 1. Велика тупа сокира; // Затуплене знаряддя (про ніж, сокиру і т. ін.). 2. перен., розм. Про тупу, розумово обмежену людину. — Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 354).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
тупиця — 1 іменник жіночого роду тупа сокира тупиця 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про тупу, розумово обмежену людину.
Ілюстрації
|
|
|
