Відмінності між версіями «Худчина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hudoba12345.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hudoba12345.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|CTKcL0X5RxE}} | ||
==Звук== | ==Звук== | ||
Поточна версія на 12:53, 16 листопада 2018
Худчина, -ни, ж. Худоба. Нѣжин. у.
Сучасні словники
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 419.
- Худчина, -ни, ж. Худоба. Нѣжин. у.
Далі - Худоба
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 174.
- Имущество, состояніе. От як умер батько, зосталася їм худоба: млин і хлів, і кіт. Рудч. Ск. II. 12. Брати будуть на худобі жити. Чуб. V. 990.
- Домашній скотъ. Мов у кошару заганяє чужу худобу. Шевч. 657.
- Употребл. какъ бранное слово: скотина. І очі видеру із лоба тобі (Енеєві), диявольська худоба. Котл. Ен. І. 33.
- Ум. худі́бка, худі́бонька, худі́бочка. Худібку мали в себе невеличку: телицю трейтяку, птиці деякої чималенько таки, свинку. Рудч. Ск. Н. 174. Коли б же я знав, що то дочка буде, то я б скриню купував, худібоньку готував та й заміж би віддав. Грин. ІІІ. 3.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 167.
- збірн. Чотириногі свійські сільськогосподарські тварини. Один Рябко, один, як палець, не дрімає, Худобу панську, мов брат рідний, доглядає (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 49); Знайшовся такий чоловік з другого села: .. — Віддай, — каже, — твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка. — Добре, — каже батько, — віддам, і з нею, як сказав, третину худоби (Олекса Стороженко, I, 1957, 27); Раз Андрійко, як і завше, пас худобу: пару конячок, корову та двоє телят (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442); У кошарах тихо ремигала худоба... (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 241); Молочна худоба; * У порівняннях. — Не можна довше стерпіти! Не можна! Пани ріжуть нас, як худобу на м'ясо, як овечок! — загула громада (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 139).
- перен., розм., лайл. Те саме, що бидло. — Пани як пани. Що ми для них? — худоба! Бувало роби хоч перервись, очі на лоба лізуть. А харч відома: глевтяк та борщ з червивою таранею (Андрій Головко, II, 1957, 195); Його дружина За предковічним звичаєм хевсурським Йому дітей родила у хліві, Бо породілля — то, мовляв, худоба... (Максим Рильський, III, 1961, 163); — За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! І очі видеру із лоба Тобі, диявольська худоба (Іван Котляревський, I, 1952, 83); Його промова перепліталась із найрізноманітнішими лайками, але щодо змісту — була дуже коротка. Всі вони — худоба і лайно (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 75).
- збірн., діал. Майно, скарб. Я, бувало, й тому [рам'ю] рада. Хоч переміна буде, думаю. Та виберу вільну часину, позшиваю, та й пошию або керсетку або спідницю. Ото і все моє збіжжя і вся худоба! (Панас Мирний, I, 1954, 72); А старости все своє та своє торочать: і скоту багато [у молодого], і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 37).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Звук
Джерела та література
Худоба - Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Худоба - значення у словниках
Худоба - значення у словнику Грінченка
Зовнішні посилання
Худоба - Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Худоба - значення у словниках
Худоба - значення у словнику Грінченка
