Відмінності між версіями «Табачок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Академічний тлумачний словник)
Рядок 21: Рядок 21:
 
===Орфографічний словник української мови===
 
===Орфографічний словник української мови===
 
Табака - іменник жіночого роду (розм.)
 
Табака - іменник жіночого роду (розм.)
 +
 +
==Терміни і етимологія==
 +
Українське слово тютюн запозичене з турецької мови (тур. tütün)[1].
 +
Згідно зі «Словарем Грінченка» тютюн традиційно називався словом «табак»[2], у той час як «тютюн» вживалося тільки щодо одного з видів тютюну — Nicotiána rústica[3] (відомого зараз як «махорка»).
 +
Слово табак проходить від фр. tabac, для європейців воно спочатку позначало і рослину і сигару, зроблену з його листя. Це слово, у свою чергу, походить від ісп. tabaco, яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння.[4] Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 22:46, 15 листопада 2018

Табачо́к, -чку, м. Ум. отъ табак.


Сучасні словники

Толковый словарь Ушакова

ТАБАЧО́К, табачка, мн. нет, муж. (разг.). уменьш.-ласк. к табак. «Дружба вместе, а табачок врозь.» (посл.)

Толковый словарь Ожегова

Табак -а (-у), м. 1. Травянистое и кустарниковое растение сем. паслёновых, обычно с крупными листьями. Сушка табака. 2. Содержащие никотин высушенные и изрезанные или растёртые листья этого растения. Курительный, нюхательный, жевательный т. И сыт, и пьян, и нос в табаке (погов.: всем совершенно доволен). 3. Декоративное травянистое садовое растение с крупными душистыми цветками. * Дело табак! (прост.) — плохо дело. II уменьш. та-бачок, -чку (-чка), м. (ко 2 знач.). II увел. табачище, -а, м. (ко 2 знач.; неодобр.). II прил. табачный, -ая, ое (к 1 и 2 знач.). Г. лист. * Табачное [иен} с калачным [шн] мешать (прост.) — смешивать то, что невозможно соединить, что никак не связано одно с другим.

Академічний тлумачний словник

ТАБА́КА, и, жін., розм. Нюхальний тютюн. Коли б мені такий милий,.. Щоби люльки не курив, табаки не нюхав (Павло Чубинський, V, 1874, 488); Чижик понюхав табаки, чхнув (Панас Мирний, I, 1949, 384); Він витягає табакерку, і понюх табаки приховує його розгубленість (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 498). Нюхальна табака див. нюхальний. Зім'яти (стерти і т. ін.) на табаку кого — жорстоко розправитися з кимсь; знищити. Я тебе зімну на табаку (Словник Грінченка); Пропасти ні за понюх (понюшку) табаки див. понюх, понюшка; Темний (сліпий і т. ін.), як табака в розі — неосвічений, некультурний. — Що мені рідний батько? — пустив на світ темного, як табаку в розі, та й звікуй отак... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 298); [Перун:] Та що ви її, дурної баби, слухаєте?.. Сліпа, як табака в розі, а плете щось про податки (Іван Франко, IX, 1952, 407).

Орфографічний словник української мови

Табака - іменник жіночого роду (розм.)

Терміни і етимологія

Українське слово тютюн запозичене з турецької мови (тур. tütün)[1]. Згідно зі «Словарем Грінченка» тютюн традиційно називався словом «табак»[2], у той час як «тютюн» вживалося тільки щодо одного з видів тютюну — Nicotiána rústica[3] (відомого зараз як «махорка»). Слово табак проходить від фр. tabac, для європейців воно спочатку позначало і рослину і сигару, зроблену з його листя. Це слово, у свою чергу, походить від ісп. tabaco, яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння.[4] Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання