Відмінності між версіями «Судящий»
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
Професійний суддя є посадовою особою, наділеною виключними повноваженнями на здійснення правосуддя. | Професійний суддя є посадовою особою, наділеною виключними повноваженнями на здійснення правосуддя. | ||
− | ===[ | + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D1%8F%D1%89%D0%B8%D0%B9]=== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
[[Категорія:Су]] | [[Категорія:Су]] |
Версія за 20:15, 15 листопада 2018
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СУДЯ́ЩИЙ, а, е, заст. Який чинить суд. Почала [хазяйка] ївзі розказувати, як у судящих панів поводиться (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 282); // у знач. ім. судящий, щого, чол. Суддя. Вийшов судящий, на всіх позирнув (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 477).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 829.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Судящий, -а, -е. 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273. См. Судній 3.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
судящий -а, -е, заст. Який чинить суд. || у знач. ім. судя́щий, -щого, ч. Суддя.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Суддя́ — людина, яка чинить суд, судить, тобто висловлює обов'язкову для інших людей думку щодо їх вчинків, згідно закону.
Професійний суддя є посадовою особою, наділеною виключними повноваженнями на здійснення правосуддя.