Відмінності між версіями «Осердок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Осе́рдок, -дка, '''''м. ''= '''Осередок 1 и 2. '''''Осердок у дереві. ''Ном. № 152. ст. 29 5.  
+
==Словник Грінченка==
[[Категорія:Ос]]
+
Осердок, дка, м. = Осередок 1 и 2. Осердок у дереві. Ном. № 152. ст. 29 5.
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
1. Місце зосередження чого-небудь; центр. // Центральний, вузловий пункт чого-небудь. // Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь, ареал.
+
===[http://sum.in.ua/s/oseredok Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ОСЕРЕДОК, дку, чол.
  
Конвективний осередок
+
1. Місце зосередження чого-небудь; центр. Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам, як значний осередок кобзарства (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 34); У Києві головним науковим осередком стає Академія наук Української РСР (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 32);
Осередок горіння
+
// Центральний, вузловий пункт чого-небудь. Усі її розпалені думки крутилися тепер круг одного осередку: їй усе здавалося, що вона гасить пожежу (Борис Грінченко, I, 1963, 343); Підтримуючи радіозв'язок з бригадами, Зоя мовби стає на деякий час тим осередком, де схрещуються розбурхані пристрасті багатьох розпалених працею людей (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 7);
Осередок займання
+
// Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь. Місце, де в надрах землі відбувається зміщення верств гірських порід, називається осередком землетрусу (Наука і життя, 6, 1958, 55); Досліджуючи географічне поширення різновидностей і рас культурних рослин, а також: осередки землеробської культури, М. І. Вавілов відкрив і описав дуже багато рослинних форм (Хлібороб України, 2, 1966, 39); Софійський собор був осередком, звідки поширювалася по країні та за її межами висока культура східних слов'ян (Мистецтво, 6, 1968, 37).
Осередок пожежі
+
Осередок ураження
+
2. Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь. // Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність, ядро. // Організаційна одиниця, що є частиною якого-небудь великого об'єднання. // застаріле слово. Первинна організація якого-небудь товариства, спілки і т. ін.
+
  
3. рідко. Те саме, що середовище.
+
2. Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь. Озброєні робітники були зародком нової армії, організаційним осередком нового суспільного ладу (Ленін, 37, 1973, 282); Братство завжди гуртувалося навколо монастиря чи то церкви, що була його центром і осередком (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 308); Саме тут, у Ростово-Суздальській землі, міцнів осередок, з якого згодом виросла й зміцніла руська сила (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 560);
 +
//  Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність. Душею тої зброївні, тої могучої.. сили, осередком веселої та працьовитої компанії.. був сам коваль торський (Іван Франко, VII, 1961, 51); Іван Франко і його товариш.. Михайло Павлик були тим осередком, через який переправлялась нелегальна революційна література з-за кордону в Росію (Павло Тичина, III, 1957, 527); Хто тільки не бував у них! .. Але основний осередок складали з десяток найближчих місцевих знайомих Дорошепкових (Андрій Головко, II, 1957, 276);
  
4. Серединна, центральна частина чого-небудь; середина. // Внутрішня частина чого-небудь (дерева, плоду і т. ін.). Осередок стовбура дерева. Осередок яблука.
+
===[http://slovopedia.org.ua/41/53406/269735.html Словник синонімів Караванського] ===
 
+
ОСЕРДОК
5. Місто, населений пункт, що має адміністративне, промислове, культурне і т. ін. значення для якоїсь місцевості, країни. // рідко. Центральна частина країни, місцевості, населеного пункту.
+
центр, ядро, вузловий пункт, о. серце, ФР. гніздо <н. зла>; (організації) ланка, підрозділ; Р. середовище; (яблука) середина, нутро; Д оселя.
 
+
6. Осередок (медицина) — сукупність нервових клітин, що регулюють окремі функції організму.
+
 
+
7. Осередок (діалектне слово) оселя.
+
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
+
[[Файл:осередок віри.jpg|x140px]]
 +
осередок віри
 +
==Джерела та література==
 +
# http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/осередок
 +
# http://sum.in.ua/s/oseredok
 +
# http://slovopedia.org.ua/41/53406/269735.html
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Ос]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 20:04, 15 листопада 2018

Словник Грінченка

Осердок, дка, м. = Осередок 1 и 2. Осердок у дереві. Ном. № 152. ст. 29 5.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОСЕРЕДОК, дку, чол.

1. Місце зосередження чого-небудь; центр. Село Велика Писарівка на Сумщині здавна відоме було етнографам та фольклористам, як значний осередок кобзарства (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 34); У Києві головним науковим осередком стає Академія наук Української РСР (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 32); // Центральний, вузловий пункт чого-небудь. Усі її розпалені думки крутилися тепер круг одного осередку: їй усе здавалося, що вона гасить пожежу (Борис Грінченко, I, 1963, 343); Підтримуючи радіозв'язок з бригадами, Зоя мовби стає на деякий час тим осередком, де схрещуються розбурхані пристрасті багатьох розпалених працею людей (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 7); // Місце зародження, виникнення, джерело поширення чого-небудь. Місце, де в надрах землі відбувається зміщення верств гірських порід, називається осередком землетрусу (Наука і життя, 6, 1958, 55); Досліджуючи географічне поширення різновидностей і рас культурних рослин, а також: осередки землеробської культури, М. І. Вавілов відкрив і описав дуже багато рослинних форм (Хлібороб України, 2, 1966, 39); Софійський собор був осередком, звідки поширювалася по країні та за її межами висока культура східних слов'ян (Мистецтво, 6, 1968, 37).

2. Основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь. Озброєні робітники були зародком нової армії, організаційним осередком нового суспільного ладу (Ленін, 37, 1973, 282); Братство завжди гуртувалося навколо монастиря чи то церкви, що була його центром і осередком (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 308); Саме тут, у Ростово-Суздальській землі, міцнів осередок, з якого згодом виросла й зміцніла руська сила (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 560); // Особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність. Душею тої зброївні, тої могучої.. сили, осередком веселої та працьовитої компанії.. був сам коваль торський (Іван Франко, VII, 1961, 51); Іван Франко і його товариш.. Михайло Павлик були тим осередком, через який переправлялась нелегальна революційна література з-за кордону в Росію (Павло Тичина, III, 1957, 527); Хто тільки не бував у них! .. Але основний осередок складали з десяток найближчих місцевих знайомих Дорошепкових (Андрій Головко, II, 1957, 276);

Словник синонімів Караванського

ОСЕРДОК центр, ядро, вузловий пункт, о. серце, ФР. гніздо <н. зла>; (організації) ланка, підрозділ; Р. середовище; (яблука) середина, нутро; Д оселя.

Ілюстрації

Осередок віри.jpg

осередок віри

Джерела та література

  1. http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy/осередок
  2. http://sum.in.ua/s/oseredok
  3. http://slovopedia.org.ua/41/53406/269735.html