Відмінності між версіями «Обітерти»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Обітерти. '''См. '''Обтирати. ''' | '''Обітерти. '''См. '''Обтирати. ''' | ||
[[Категорія:Об]] | [[Категорія:Об]] | ||
| − | + | аю, аєш, недок., ОБТЕРТИ і ОБІТЕРТИ, обітру, обітреш; мин. ч. обтер, ла, ло; док., перех. | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | 1. чим, об що, від чого і без додатка. Витираючи по поверхні, робити що-небудь сухим, чистим. ''Невідома підійшла під ліхтарню і почала об стовпець обтирати свої покаляні чоботи (Панас Мирний,); — Оця хустина — обтирать чоло, Цей персник — люте відганяти зло (Максим Рильський); Сашко.Обтирав клоччям брезентові крила аеропланчика від пороху (Юрій Смолич); Ще гаразд не обмила [Мелашка] тіста на руках, обтерла їх сяк-так рушником (Нечуй-Левицький); Коли Орися піднесла йому полумисок з грушами, взяв одну, обтер об рукав білої сорочки й почав їсти (Олександр Довженко);'' | ||
| + | |||
| + | * Обтерти (обітерти) піт з чола кому, чийого — полегшити чию-небудь долю. | ||
| + | ''Чи той вибраний Якима голосом пан зі Львова обітре той кривавий піт з мужицького чола (Наталія Кобринська); Обтерти (обітерти) сльози (очі) кому, чиї — втішити кого-небудь. — Те бажання — братам помогти І їх сльози обтерти (Іван Франко); Пула хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось задержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв І очі обітре, і жито посів (Михайло Стельмах); Обтирати спиною (спинами) стіни (крейду) — подовгу стояти або сидіти без діла. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Юрій Мушкетик).'' | ||
| + | |||
| + | 2. Розтирати тіло з лікувальною метою шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині. | ||
| + | '' Обтирайте тіло водою, систематично робіть зарядку — все це підвищує опірність організму хворобам (Вечірній Київ); Роздягли Павла до голого тіла.. Санітари обтерли його спиртом (Василь Кучер); | ||
| + | * Обмивати, протираючи по поверхні якою-небудь рідиною. | ||
| + | ''Він.. скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (Михайло Коцюбинський).'' | ||
| + | |||
| + | 3. рідко. Робити стертим, потертим з поверхні; пошкоджувати тертям поверхню чого-небудь. | ||
| + | * Образно. ''Од которого часу ви мене ніби не бачите: я вже обтерла ваші пороги, на дверях стоячи (Нечуй-Левицький).'' | ||
| + | * Обтирати кутки, жарт. — часто засиджуватися, подовгу просиджувати в кого-небудь. | ||
| + | ''Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (Степан Васильченко).'' | ||
| + | |||
| + | 4. тільки док., перен., розм. Призвичаїти до якої-небудь обстановки; навчити поводитися в якомусь середовищі. | ||
| + | ''[Смотрицька:] Він просто по молодості не вміє володіти почуттям правди. Ми його обітрем, і побачиш, усі заздритимуть тобі (Михайло Стельмах).'' | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:41, 15 листопада 2018
Обітерти. См. Обтирати. аю, аєш, недок., ОБТЕРТИ і ОБІТЕРТИ, обітру, обітреш; мин. ч. обтер, ла, ло; док., перех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. чим, об що, від чого і без додатка. Витираючи по поверхні, робити що-небудь сухим, чистим. Невідома підійшла під ліхтарню і почала об стовпець обтирати свої покаляні чоботи (Панас Мирний,); — Оця хустина — обтирать чоло, Цей персник — люте відганяти зло (Максим Рильський); Сашко.Обтирав клоччям брезентові крила аеропланчика від пороху (Юрій Смолич); Ще гаразд не обмила [Мелашка] тіста на руках, обтерла їх сяк-так рушником (Нечуй-Левицький); Коли Орися піднесла йому полумисок з грушами, взяв одну, обтер об рукав білої сорочки й почав їсти (Олександр Довженко);
- Обтерти (обітерти) піт з чола кому, чийого — полегшити чию-небудь долю.
Чи той вибраний Якима голосом пан зі Львова обітре той кривавий піт з мужицького чола (Наталія Кобринська); Обтерти (обітерти) сльози (очі) кому, чиї — втішити кого-небудь. — Те бажання — братам помогти І їх сльози обтерти (Іван Франко); Пула хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось задержався (Панас Мирний); А може, ще вернеться син із боїв І очі обітре, і жито посів (Михайло Стельмах); Обтирати спиною (спинами) стіни (крейду) — подовгу стояти або сидіти без діла. Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Юрій Мушкетик).
2. Розтирати тіло з лікувальною метою шматком тканини, намоченої в якій-небудь рідині. Обтирайте тіло водою, систематично робіть зарядку — все це підвищує опірність організму хворобам (Вечірній Київ); Роздягли Павла до голого тіла.. Санітари обтерли його спиртом (Василь Кучер);
- Обмивати, протираючи по поверхні якою-небудь рідиною.
Він.. скинув сорочку і почав обтирати одеколоном біле, жовтаве од старості тіло (Михайло Коцюбинський).
3. рідко. Робити стертим, потертим з поверхні; пошкоджувати тертям поверхню чого-небудь.
- Образно. Од которого часу ви мене ніби не бачите: я вже обтерла ваші пороги, на дверях стоячи (Нечуй-Левицький).
- Обтирати кутки, жарт. — часто засиджуватися, подовгу просиджувати в кого-небудь.
Тоді були вони з нею приятелями й разом обтирали кутки в батюшчиних кімнатах (Степан Васильченко).
4. тільки док., перен., розм. Призвичаїти до якої-небудь обстановки; навчити поводитися в якомусь середовищі. [Смотрицька:] Він просто по молодості не вміє володіти почуттям правди. Ми його обітрем, і побачиш, усі заздритимуть тобі (Михайло Стельмах).
Ілюстрації
|
|
|
|
