Відмінності між версіями «Допит»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | ==Джерела та література== | + | [http://sum.in.ua/s/dopyt Словник української мови]==Джерела та література== |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 19:41, 15 листопада 2018
Допит, -ту, м. Допросъ. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Сучасні словники
ДО́ПИТ, у, чол., юр. Опитування обвинувачуваного, підозрюваного, потерпілого, свідка для з'ясування чого-небудь. Увесь час інформували мене, як іде допит (Степан Васильченко, IV, 1960, 34); Довго тривав допит свідків, аж набридло Явдосі чекати (Олесь Донченко, III, 1956, 13); * У порівняннях. Мій товариш голосно хлюпає розквашеним носом, відповідає, немов на допиті
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник української мови==Джерела та література==
