Відмінності між версіями «Пискавка»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
-кы, ж. (пискалка, -кы, ж. ) Вр. | -кы, ж. (пискалка, -кы, ж. ) Вр. | ||
Пискалка, дудочка, сопілка. | Пискалка, дудочка, сопілка. | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 18:30, 15 листопада 2018
Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПИ́СКАВКА, я, жін. Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (Підручник дезинфекції, 1953, 53). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 363.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 153.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПИ́СКАВКА, и, ж Дитяча іграшка, яка утворює пискливі звуки. При дифтерії, скарлатині і т. д. заразний чинник може передаватись через дитячі іграшки, особливо ті, що їх діти беруть в рот (свистки, пискавки та ін.) (Підручник дезинф., 1953, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 363.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
пискавка -кы, ж. (пискалка, -кы, ж. ) Вр. Пискалка, дудочка, сопілка.
Ілюстрації
|
|
|
