Відмінності між версіями «Лобовий»
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лобовий.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лобовий.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лобовий1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лобовий1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Лобовий21.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Рядок 43: | Рядок 44: | ||
{{#ev:youtube| JWMDN_K_kEc}} | {{#ev:youtube| JWMDN_K_kEc}} | ||
− | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 12:16, 15 листопада 2018
Лобови́й, -а́, -е́. Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ЛОБОВИ́Й, а, е. 1. Те саме, що лобний. В тім капшучці жаб'яча задня права лапка.. та лобова кісточка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 205); В цей час [у дитини молодшого шкільного віку] помітно посилюється ріст лобових часток (Шкільна гігієна, 1954, 53). 2. Спрямований прямо перед собою, в лоб; фронтальний. Вогонь партизанів був лобовим огнем з прекрасно замаскованих позицій (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 44); // перен. Прямий, прямолінійний. На таке лобове запитання юнак згоджується на перше-ліпше ім'я (Юрій Яновський, IV, 1959, 138); Він не вміє думати примітивно, і тому лобове, прямолінійне розкриття думки йому не може прислужитися (Літературна Україна, 18.II 1962, 2). ▲ Лобовий штурм (удар); Лобова атака — прямий напад на ворога. Видираючись майже по прямовисних скелях.., суворовські війська повели лобовий штурм Сен-Готарду (Історія СРСР, II, 1957, 97); Польська кіннота лобовою атакою вдарила на османів (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 529). 3. Який міститься в передній частині чого-небудь; передній. Поземка стала збільшуватися.. По землі неслися оті важкі хмари,.. засліплюючи лобове скло автомашин (Іван Ле, Право.., 1957, 249); Олександр Романюк обладнав свій комбайн електроосвітленням, встановивши одну фару на лобовому щиті і по одній — на елеваторах (Хлібороб України, 8, 1963, 19). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 536.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЛОБОВИ́Й, а́, е́. 1. Те саме, що ло́бний. В тім капшучці жаб’яча задня права лапка.. та лобова кісточка (Кв.-Осн., II, 1956, 205); В цей час [у дитини молодшого шкільного віку] помітно посилюється ріст лобових часток(Шк. гігієна, 1954, 53). 2. Спрямований прямо перед собою, в лоб; фронтальний. Вогонь партизанів був лобовим огнем з прекрасно замаскованих позицій (Воскр., Весна.., 1939, 44); // перен. Прямий, прямолінійний. На таке лобове запитання юнак згоджується на перше-ліпше ім’я (Ю. Янов., IV, 1959, 138); Він не вміє думати примітивно, і тому лобове, прямолінійне розкриття думки йому не може прислужитися (Літ. Укр., 18.ІІ 1962, 2). ∆ Лобови́й штурм (уда́р); Лобова́ ата́ка — прямий напад на ворога. Видираючись майже по прямовисних скелях.., суворовські війська повели лобовий штурм Сен-Готарду (Іст. СРСР, II, 1957, 97); кіннота лобовою атакою вдарила на османів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 529). 3. Який міститься в передній частині чого-небудь; передній. Поземка стала збільшуватися.. По землі неслися оті важкі хмари,.. засліплюючи лобове скло автомашин (Ле, Право.., 1957, 249); Олександр Романюк обладнав свій комбайн електроосвітленням, встановивши одну фару на лобовому щиті і по одній — на елеваторах (Хлібороб Укр., 8, 1963, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 536.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
лобовий -а́, -е́. 1) Те саме, що лобний. 2) Спрямований прямо перед собою, в лоб; фронтальний. || перен. Прямий, прямолінійний. Лобова атака. 3) перен. Дуже прямолінійний, категоричний, що не враховує всієї складності, неоднозначності того або іншогоявища.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.