Відмінності між версіями «Заблимати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zablimati1411181.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zablimati1411181.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Svitlo333.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 10:44, 14 листопада 2018
Заблимати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЗАБЛИМАТИ, аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Хвилина — і стану я жертвою моря.. Немає рятунку... не буде... хоч зоря Заблимала вже вдалині! (Павло Грабовський, I, 1959, 58); Пізніш за всіх заблимав огник у крайній од ярів хаті (Степан Васильченко, I, 1959, 300). Заблимати очима — почати моргати від подиву, розгубленості і т. ін.; закліпати. Кочубей заблимав очима, наче вкусив терпкої кислиці (Олесь Донченко, III, 1956, 8).
Ілюстрації
|
|
|
|
