Відмінності між версіями «Упокорюватися»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja3. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Upokorjuvatysja3.png|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 18:42, 13 листопада 2018
Упокорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. упоко́ритися, -рюся, -ришся, гл. Смиряться, смириться, изъявить покорность. Твій панотець впокоривсь перед нами. К. ЦН. 175.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УПОКО́РЮВАТИСЯ (ВПОКО́РЮВАТИСЯ), -ююся, -юєшся, упокоря́тися (впокоря́тися), -я́юся, -я́єшся, недок., упоко́ритися (впоко́ритися), -рюся, -ришся, док.
1. Ставати покірним, слухняним, коритися чиїйсь волі. Сташка просила пробачення, хоч не почувала за собою жодної вини, хоч зроду-віку так не упокорювалась ні перед ким (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 549)..
2. тільки недок. Пас. до упокорювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 465.
Ілюстрації
|
x140px | 
|
|
