Відмінності між версіями «Табір»

Поточна версія на 03:06, 13 листопада 2018

Табір, -бору, м. = Табор. Гол. IV. 403.

Піонерський табір

Піонерський табір, виховно-оздоровча установа для піонерів і школярів (від 7 до 15 років), організовуване на час літніх і зимових канікул радами і комітетами профспілок спільно з комітетами комсомолу, господарськими організаціями, правліннями колгоспів, органами народної освіти, охорона здоров'я, комітетами з фізичної культури і спорту і ін. Основний тип П. л. — заміський. Для ослаблених дітей, а також дітей з деякими хронічними захворюваннями, дефектами мови і ін. створюються санаторні табори (деякі з них працюють цілорічно). Для піонерів і школярів, що залишилися на літо в місті, відкриваються міські П. л., у яких діти знаходяться в денний час. Над міськими П. л. шефствують підприємства, установи і організації. Отримують розвиток колгоспні, міжколгоспні П. л. Для учнів середньої школи і професійно-технічних училищ організовуються оздоровчі спортивні, військово-спортивні, туристські, профільні (юних техніків, натуралістів, геологів і ін.) табори, а також табори праці і відпочинку (як правило, на базі сільських шкіл, колгоспів, радгоспів). П. л. і табори для старшокласників містяться за рахунок засобів бюджету соціального страхування, профспілкового бюджету, засобів господарських організацій, централізованого союзного фонду соціального страхування колгоспників, а також за рахунок засобів, що отримуються від батьків за путівки (у встановленому розмірі ВЦСПС — біля 1 / 3 вартості путівки). В П. л. створюються дружини піонерські, працюють різні дитячі самодіяльні колективи по інтересах. В 1973 в СРСР функціонувало близько 40 тис. П. л. (9,3 млн. дітей), у тому числі 10,6 тис. заміських (6,1 млн. дітей), 17 тис. таборів праці і відпочинку спортивних, туристських, профільних і ін. (1,6 млн. дітей), 8,3 тис. міських (понад 1 млн.), 3,3 тис. колгоспних (близько 0,5 млн.). Відповідно до постанови ЦК КПРС «Про заходи по подальшому поліпшенню організації відпочинку піонерів і школярів» (1974) ВЦСПС, ЦК ВЛКСМ, міністерства і відомства СРСР, Рада Міністрів союзних і автономних республік, виконкоми краєвих і обласних Рад депутатів трудящих здійснюють конкретні заходи по подальшому поліпшенню організації оздоровчі роботи і відпочинку школярів, активному використанню літніх канікул в цілях трудового і ідейно-політичного виховання підростаючого покоління, розгортанню різносторонньої фізкультурно-спортивної, екскурсійно-туристської і оздоровчої роботи серед дітей і підлітків.

Табір туристичний

сезонні заклади, призначені для масового відпочинку молоді. Туристичні табори можуть бути універсальними за призначенням: оздоровчо-туристські, спортивно-туристські, спеціалізовані (студентські, міжнародні молодіжні табори). Відомими є табори міжнародного молодіжного туризму: "Ноорус" в Естонії, "Бакуріані" в Грузії, "Гурзуф" в Криму, "Верховина" в Карпатах.

Ілюстрації

Див.

Найбільші цілорічні дитячі здравниці СРСР — всесоюзний П. л. ЦК ВЛКСМ Артек, республіканські «Орля» (РРФСР), «Молода гвардія» (УРСР), «Зубр» (БССР). П. л. і табори старшокласників отримали розвиток в інших соціалістичних країнах. О. Н. Пушкіна, Ю. Ст Бураков.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТА́БІР, бору, чол. 1. Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. — Пробравсь [Шраменко] у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 61); — Тепер твій Данило щез десь, і, хто знає, може, незадовго його побачите в таборі монгольського хана яко його вірного підданця (Іван Франко, VI, 1951, 51); Командир роти Антонович ще довго снував по своєму табору, перевіряючи пости (Олесь Гончар, III, 1959, 308); // Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом. У запорозькому таборі все спало. І ніхто не чув, як підкрався польський загін (Олександр Довженко, I, 1958, 246); // Військо, розташоване в такому місці. Де з'являвся Вишневецький між збройним людом, там робилося весело, табір запалювався його вогнем (Іван Ле, Наливайко, 1957, 48); // перев. мн. Місце тимчасового розташування військових з'єднань для проходження тренувальних занять. Останній вечір перед виходом до таборів біля казарми було особливо людно (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 60); На передмісті — гук горніста І майоріння прапорів: То повертається до міста Червоне військо з таборів (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 35).

Табором стояти (ставати, стати, розташовуватися, розташуватися і т. ін.): а) робити тимчасову зупинку в певному місці для відпочинку, ночівлі, підготовки до бою тощо (про військо). В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Тарас Шевченко, I, 1963, 336); Дивізія стала табором у горах (Олесь Гончар, Новели, 1949, 45); б) зупинятися просто неба для перепочинку, ночівлі тощо (про гурт людей). Се та знаменита криниця, до якої заїздяться люди з далеких сіл і стають табором в ніч під десяту п'ятницю (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 238); Поспішився [Семен] за волами, котрі саме збігали з гори в долину, де табором розташувалися на ніч парубки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 96).

2. Кілька або більше родин циган, що кочують разом, а також їх стан, обоз. Вони наблизились до підвід, які здалися їм циганським табором (Юрій Яновський, Мир, 1956, 110); В циганському таборі — тривога. Хто скаче так шалено до їхнього табору? Яке ще лихо впаде на їхні голови? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 69); * Образно. Що мене найбільше вразило тут [у Неаполі], то вуличне життя. Скрізь — і в Венеції, і в Флоренції, і в Римі — життя європейське, більш-менш спокійне. А тут пекло, циганський табір (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 270). 3. Місце тимчасового розташування великої групи людей; група людей, що перебуває в такому місці. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... не спить, по табору ходить... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 179); Проминули [комсомольці] три полотняні намети — табір експедиції — і пішли вгору, до стрімких скель (Олесь Донченко, II, 1956, 46); Табір у степу. Обід.., коло вогнища — сівальники обідають (Андрій Головко, I, 1957, 310); // Літня будівля, загін для худоби поблизу пасовищ, випасів. — Так де, по-твоєму, краще закладати літній табір для худоби: на Данелевщині чи на Грузькій? — перевів розмову Дорош на господарські справи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 172); Влітку поросят утримують у таборах і вони користуються пасовищем не менше 3—4 годин на день (Свинарство, 1956, 236). ▲ Польовий (степовий, бригадний і т. ін.) табір — місце тимчасового поселення польових бригад на час сезонної роботи. Надвечір у польовий табір приїхав Прокіп Тетеря.., він ходив із сажнем по полю, заміряв виоране (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 14); Тут-там розкидані по степу бригадні табори (Андрій Головко, I, 1957, 332);Піонерський табір — оздоровчо-виховний заклад для піонерів і школярів у СРСР. Повернулися хлопці до школи 3 піонерських своїх таборів (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 44). 4. Місце, де перебувають військовополонені, в'язні. — А що вже на Холодній горі [у Харкові] в таборах робиться — не переказати. Щодня машинами вивозять мерзлих полонених (Олесь Гончар, IV, 1960, 72); Вони були в подертих брудних шинелях і озброєні чим доведеться — більшість із німецькими гвинтівками в руках — це були наші полонені, яких тільки-но визволили із табору (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 500).

Концентраційний табір див. концентраційний.

5. перен. Суспільно-політичне угруповання; течія, напрям. А наша правда, наш визвольний прапор І наша кров, пролита в грізний час, Іще міцніше згуртували табір Демократичних сил навколо нас (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 72); // Група людей, що мають однакові погляди, переконання. Перебуваючи в одному таборі з Чернишевським, Добролюбовим, Шевченком і іншими революційними демократами, він [Писарєв] закликав до революційного повалення самодержавства (Наука і життя, 12, 1958, 50); Майнуло якесь таємне крило — і розділило людей на два ворожих табори. Чомусь згрудилися легіні і одна половина гостей коло Марусяка, і чомусь друга половина оступила стіл Срібнарчуків (Гнат Хоткевич, II, 1966, 198). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 9.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Табір, -бору, м. = Табор. Гол. IV. 403.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТА́БІР, бору, ч. 1. Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. — Пробравсь [Шраменко] у лядський табір, убив хорунжого й корогов його приніс до гетьмана (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); — Тепер твій Данило щез десь, і, хто знає, може, незадовго його побачите в таборі монгольського хана яко його вірного підданця (Фр., VI, 1951, 51); Командир роти Антонович ще довго снував по своєму табору, перевіряючи пости (Гончар, III, 1959, 308); // Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом. У запорозькому таборі все спало. І ніхто не чув, як підкрався польський загін (Довж., І, 1958, 246); // Військо, розташоване в такому місці. Де з’являвся Вишневецький між збройним людом, там робилося весело, табір запалювався його вогнем (Ле, Наливайко, 1957, 48); // перев. мн. Місце тимчасового розташування військових з’єднань для проходження тренувальних занять. Останній вечір перед виходом до таборів біля казарми було особливо людно (Сміл., Зустрічі, 1936, 60); На передмісті — гук горніста І майоріння прапорів: То повертається до міста Червоне військо з таборів (Вирган, В розп. літа, 1959, 35).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

табір — бору, ч. 1) Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. || Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом. || Військо, розташоване в такому місці. || перев. мн. Місце тимчасового розташування військових з… …

Ілюстрації

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[1]