Відмінності між версіями «Римарка»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шорник.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шорник.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Римариха.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Римариха.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rymarka1211183.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 20:05, 12 листопада 2018
Ри́марка, -ки, або Римариха ж. Жена шорника. См. Шорник, тобто римар - майстер, що виготовляє кінську збрую. Лимарка.
Зміст
Сучасні словники
У сучасних словниках Ри́марка теж саме, що й Лимарка, дружина Лимара. ЛИМАР, я, ч . Майстер, який виготовляє ремінну збрую. Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 44).
РИМАРИ́ХА, и, жін., розм., рідко. Дружина римаря. Словник української мови http://sum.in.ua/s/rymarykha
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Портал української мови та культури
