Відмінності між версіями «Ярь»
(→Медіа) |
|||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістика]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Версія за 15:12, 12 листопада 2018
Ярь, ярі, ж. 1) Весна. Ном. № 548. 2) = Ярина. Як я (дощ) перейду три рази на ярь.... возрадуються жита, пшениці, жита, пшениці і всі ярниці. Гол. II. 9.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Весна́ — одна з чотирьох пір року між зимою і літом. Коли в Північній півкулі весна, у Південній півкулі буде осінь і навпаки. На весні відбувається рівнодення, довжина дня приблизно дорівнюють 12 годин і його тривалість збільшується по мірі цієї пори. ЯРИНА́, и́, ж.
1. Сходи або посіви ярих культур. За річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (Коцюб., І, 1955, 17); В полі густо кущилась ярина, буйно зеленіли озимі (Панч, І, 1956, 591); Зелені сходи ярини купалися в росах (Цюпа, Краяни, 1971, 183).
2. діал. Городина, овочі. [Осел:] Цілий день возив [хазяїн] мною гарбузи, дині, моркву, огірки і всяку ярину з огороду (Фр., IV, 1950, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 648.
Ярина, ни, ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. Н. п. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 541.
ярина́ = яри́ця див. яровина́.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 664.
Ілюстрації
|
|
|
|
