Відмінності між версіями «Груша»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''ГРУ́ША''', і, ж. | ||
| + | |||
| + | 1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. ''Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами'' (Н.-Лев., ІІ, 1956, 262); ''Галя безсило опустилася на коліна під самотньою дикою грушею, що зеленим кущем красувалася в житі'' (Збан., Між.. людьми, 1955, 57). | ||
| + | |||
| + | 2. Плід цього дерева. ''Панських груш не руш: як погниють — самі віддадуть'' (Укр.. присл.., 1955, 14); ''Разом з грушами зривалося й падало на землю червоне листя'' (Шиян, Гроза.., 1956, 87); * У порівн. ''Шинкар, видно, при силі був, бо тільки струхнувся, так усі й одскочили, як груші'' (Мирний, II, 1954, 128). | ||
| + | |||
| + | ''◊ Наговори́ти (розказа́ти) [,що] на вербі́ гру́ші [росту́ть] — висловити нездійсненні, нереальні, нісенітні думки. — Годі тобі, дівчино! Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть!'' (Вовчок, І, 1955, 319); [Оленка:] ''Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці'' (Н.-Лев., II, 1956, 499); ''Така́ пра́вда, як на вербі́ гру́ші — неправда. А може то така, правда, Як на вербі груші'' (Шевч., II, 1953, 54). | ||
| + | |||
| + | 3. Предмет, що має форму плода цього дерева. ''Дід Остап посміхнувся і, як дитина, знову надавив грушу сирени'' (Епік, Тв., 1958, 583). | ||
| + | |||
| + | '''Гру́ша (зменшені — гру́шка, гру́шечка)''' — садове й лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що мають перев. форму заокругленого конуса, а також плід цього дерева; зірвану й часом доспілу грушу називають уле́жаною або ле́жаною; здавна грушева деревина цінується у столярній справі; груша символізує дівоцтво, тому гілку з груші часто використовують на весільне гільце; в народних піснях дівоцтво передається через поєднання груші з яблунею: «яблонька садовая, грушиця медовая» (пop. «вишенька-черешенька», «рута-м’ята») або через паралелізм груші — символу дівоцтва і явора — символу парубоцтва (парубка, який зводить дівчину з розуму, ведучи «під явір зелененький»); у цілому з грушею в народній творчості пов’язується нещасливе кохання і нещасливе подружнє життя: ''«Ось коли мене не любив, Було мене не брати, Бо я тобі не грушечка В саду куштувати»; і в сні груші бачити, за народною прикметою, не на добро; «грушка-минушка»'' кажуть, щоб підкреслити, що приємне швидко минається; коли кажуть: ''«Грушки на вербі показувати», то мають на увазі, що надії хтось подає цілком невиправдані, фантастичні, бо «на вербі груші не родяться»''; коли зауважують про те, що всьому свій час, то кажуть: ''«Як грушка достигне, то й сама з дерева впаде». Наказав на вербі груш'' (приказка — наговорив нісенітниць); ''Чорте, на груш, тільки мене не руш (приказка); Під грушею ляже та й спить (казка)''. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 02:04, 11 листопада 2018
Груша, -ші, ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 383. Під грушею ляше та й спить. Руд. Ск. І. 175. Наказав на вербі груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. Ум. Грушка, грушечка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ГРУ́ША, і, ж.
1. Садове і лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що перев. мають форму заокругленого конуса. Коло пасіки росли яблуні й груші, посхилявши густе гілля.. над уликами (Н.-Лев., ІІ, 1956, 262); Галя безсило опустилася на коліна під самотньою дикою грушею, що зеленим кущем красувалася в житі (Збан., Між.. людьми, 1955, 57).
2. Плід цього дерева. Панських груш не руш: як погниють — самі віддадуть (Укр.. присл.., 1955, 14); Разом з грушами зривалося й падало на землю червоне листя (Шиян, Гроза.., 1956, 87); * У порівн. Шинкар, видно, при силі був, бо тільки струхнувся, так усі й одскочили, як груші (Мирний, II, 1954, 128).
◊ Наговори́ти (розказа́ти) [,що] на вербі́ гру́ші [росту́ть] — висловити нездійсненні, нереальні, нісенітні думки. — Годі тобі, дівчино! Ти розкажеш такого, що на вербі груші, а на сосні яблука ростуть! (Вовчок, І, 1955, 319); [Оленка:] Вже ви, мамо, наговорите на вербі груші, а на осиці кислиці (Н.-Лев., II, 1956, 499); Така́ пра́вда, як на вербі́ гру́ші — неправда. А може то така, правда, Як на вербі груші (Шевч., II, 1953, 54).
3. Предмет, що має форму плода цього дерева. Дід Остап посміхнувся і, як дитина, знову надавив грушу сирени (Епік, Тв., 1958, 583).
Гру́ша (зменшені — гру́шка, гру́шечка) — садове й лісове фруктове дерево з темно-зеленим цупким листям та плодами, що мають перев. форму заокругленого конуса, а також плід цього дерева; зірвану й часом доспілу грушу називають уле́жаною або ле́жаною; здавна грушева деревина цінується у столярній справі; груша символізує дівоцтво, тому гілку з груші часто використовують на весільне гільце; в народних піснях дівоцтво передається через поєднання груші з яблунею: «яблонька садовая, грушиця медовая» (пop. «вишенька-черешенька», «рута-м’ята») або через паралелізм груші — символу дівоцтва і явора — символу парубоцтва (парубка, який зводить дівчину з розуму, ведучи «під явір зелененький»); у цілому з грушею в народній творчості пов’язується нещасливе кохання і нещасливе подружнє життя: «Ось коли мене не любив, Було мене не брати, Бо я тобі не грушечка В саду куштувати»; і в сні груші бачити, за народною прикметою, не на добро; «грушка-минушка» кажуть, щоб підкреслити, що приємне швидко минається; коли кажуть: «Грушки на вербі показувати», то мають на увазі, що надії хтось подає цілком невиправдані, фантастичні, бо «на вербі груші не родяться»; коли зауважують про те, що всьому свій час, то кажуть: «Як грушка достигне, то й сама з дерева впаде». Наказав на вербі груш (приказка — наговорив нісенітниць); Чорте, на груш, тільки мене не руш (приказка); Під грушею ляже та й спить (казка).
Ілюстрації
|
|
|
|
