|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | == Словник Грінченка == | | == Словник Грінченка == |
| − | '''Розбір, -бо́ру, '''''м. ''Разборъ, различіе. ''Нікому нема розбору, не вважають нікого. ''Кв. І. 148.
| + | Розбір - Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280). |
| | | | |
| | == Сучасні словники == | | == Сучасні словники == |
| | + | Словник української мови |
| | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | | Академічний тлумачний словник (1970—1980) |
| − | РО́ЗБІ́Р, бору, чол.
| |
| − | 1. Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280).
| |
| − | ♦ Без розбору — усе, всіх підряд; не вибираючи. Тарас багато і часто без розбору читав про історичне минуле своєї України. І воно видавалося йому вільним, героїчним (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 30); З розбором — не все, не всіх підряд; вибираючи. В Константинополі, в палатах Великого палацу, подавали все й частували з розбором — кому.. горіхи, а кому шкаралупина... (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 286); До нас засилають таку силу [віршів], що доводиться з великим розбором відбирати до часописі [часопису] (Панас Мирний, V, 1955, 422); Нікому нема (немає) розбору див. нема.
| |
| − | 2. Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого-небудь. Правду кажучи, я не знайшов нічого такого у тій рецензії, щоб заради неї збивати бучу. Правда — «чудаки» — бринить дисонансом, коли нижче перечитати розбір оповідань (Панас Мирний, V, 1955, 363).
| |
| − | 3. розм. Те саме, що ґатунок 1, 3. Тарас, щоб свій достаток справді показати, Кинувсь тюк, ткання цесарське швидче [швидше] одв'язати, Вийняв, мабуть, штук чотири всякого узору І платків квітчастих в'язку лучного [кращого] розбору (Українські поети-романтики.., 1968, 568); Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти;.. між кузьками всякими, між хворобами всіх розборів (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 78);
| |
| − | // рідко. Рід, категорія, людей з певними рисами, особливостями. [Руфін:] Невже ти не для жарту порівняв Кріспіна й Крусту з ними? [Кай Летіцій (усміхнувшись):] Як сказати? Звичайне, сі дрібнішого розбору (Леся Українка, II, 1951, 361).
| |
| | | | |
| − | == ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБIР == | + | == Медіа == |
| | | | |
| − | ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБIР — це один iз видiв мовного аналiзу, який
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв,Музичне мистецтво (Освітня програма: Сольний спів)]] |
| − | полягає в тому, щоб визначити у фонетичному словi кiлькiсть
| + | |
| − | звукiв, позначення ïх буквами, охарактеризувати голоснi i
| + | |
| − | приголоснi, подiлити слово на склади й проаналiзувати ïх. Порядок
| + | |
| − | розбору. 1 Записати слово фонетичною транскрипцiєю.
| + | |
| − | 2. Визначити кiлькiсть звукiв i букв. Пояснити рiзницю в кiлькостi
| + | |
| − | звукiв i букв (якщо вона є). 25
| + | |
| − | 3. Назвати голоснi, дати характеристику: наголошенi i ненаго- лошенi.
| + | |
| − | 4. Назвати приголоснi, дати характеристику, сонорнi, глухi i дзвiнкi,
| + | |
| − | твердi i м'якi, губнi, шиплячi.
| + | |
| − | 5. Подiлити слово на фонетичнi склади. Охарактеризувати кожний склад:
| + | |
| − | вiдкритi i закритi, наголошенi i ненаголошенi. Зразок розбору
| + | |
| − | Джерельна [джеирел'на]. У словi 8 звукiв, якi позначаються на письмi
| + | |
| − | 10 буквами. Двi букви д i ж позначають один звук [дж], буква ь не
| + | |
| − | позначає звука, а позначає м'якiсть попереднього
| + | |
| − | приголосного, тому в словi букв бiльше, нiж звукiв. ïдок]
| + | |
| − | — приголосний, дзвiнкий, шиплячий, твердий; [еи] —
| + | |
| − | голосний, ненаголошений; [р] — приголосний, сонорний, твердий;
| + | |
| − | [е] — голосний, наголошений; [л'] — приголосний,
| + | |
| − | сонорний, мякий; [н] — приголосний, сонорний, твердий; [а]
| + | |
| − | — голосний, ненаголошений. У словi три склади: [джеи-рел'-на].
| + | |
| − | Перший склад [джеи] — вiдкритий, ненаголошений; другий склад
| + | |
| − | [рел'] — закритий, наголошений; третiй склад [на] —
| + | |
| − | вiдкритий, ненаголошений.
| + | |
| − | | + | |
| − | == Ілюстрації ==
| + | |
| − | <gallery>
| + | |
| − | -6-638.jpg
| + | |
| − | 44858_html_m73e40235.jpg
| + | |
| − | M140.jpg
| + | |
| − | Mova1.jpg
| + | |
| − | </gallery>
| + | |
| − | | + | |
| − | == Медіа ==
| + | |
| − | {{#ev:youtube|QxGrgSk3i50}}
| + | |
| − | {{#ev:youtube|6Qsjqsx7heQ}}
| + | |
| − | {{#ev:youtube|bMv-ha6qRok}}
| + | |
| − | {{#ev:youtube|aTH8kpRWNdY}}
| + | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | + | |
| | [[Категорія:Ро]] | | [[Категорія:Ро]] |
Розбір - Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280).
