Відмінності між версіями «Розбір»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
== Словник Грінченка ==
 
== Словник Грінченка ==
'''Розбір, -бо́ру, '''''м. ''Разборъ, различіе. ''Нікому нема розбору, не вважають нікого. ''Кв. І. 148.  
+
Розбір - Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280).  
  
 
== Сучасні словники ==
 
== Сучасні словники ==
 +
Словник української мови
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
 
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РО́ЗБІ́Р, бору, чол.
 
1. Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280).
 
♦ Без розбору — усе, всіх підряд; не вибираючи. Тарас багато і часто без розбору читав про історичне минуле своєї України. І воно видавалося йому вільним, героїчним (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 30); З розбором — не все, не всіх підряд; вибираючи. В Константинополі, в палатах Великого палацу, подавали все й частували з розбором — кому.. горіхи, а кому шкаралупина... (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 286); До нас засилають таку силу [віршів], що доводиться з великим розбором відбирати до часописі [часопису] (Панас Мирний, V, 1955, 422); Нікому нема (немає) розбору див. нема.
 
2. Стаття, що містить аналіз, критичну оцінку чого-небудь. Правду кажучи, я не знайшов нічого такого у тій рецензії, щоб заради неї збивати бучу. Правда — «чудаки» — бринить дисонансом, коли нижче перечитати розбір оповідань (Панас Мирний, V, 1955, 363).
 
3. розм. Те саме, що ґатунок 1, 3. Тарас, щоб свій достаток справді показати, Кинувсь тюк, ткання цесарське швидче [швидше] одв'язати, Вийняв, мабуть, штук чотири всякого узору І платків квітчастих в'язку лучного [кращого] розбору (Українські поети-романтики.., 1968, 568); Попойшов [етапом] щось місяців коло двох в тісноті, що ні лягти, ні сісти;.. між кузьками всякими, між хворобами всіх розборів (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 78);
 
//  рідко. Рід, категорія, людей з певними рисами, особливостями. [Руфін:] Невже ти не для жарту порівняв Кріспіна й Крусту з ними? [Кай Летіцій (усміхнувшись):] Як сказати? Звичайне, сі дрібнішого розбору (Леся Українка, II, 1951, 361).
 
  
== ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБIР ==
+
== Медіа ==
  
ФОНЕТИЧНИЙ РОЗБIР  —  це  один  iз  видiв  мовного  аналiзу,  який
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв,Музичне мистецтво (Освітня програма: Сольний спів)]]
полягає в  тому,  щоб  визначити  у  фонетичному  словi  кiлькiсть
+
звукiв,  позначення  ïх  буквами,  охарактеризувати  голоснi  i
+
приголоснi, подiлити слово на склади й проаналiзувати  ïх.  Порядок
+
розбору. 1 Записати слово фонетичною транскрипцiєю.
+
2. Визначити кiлькiсть звукiв i  букв.  Пояснити  рiзницю  в  кiлькостi
+
  звукiв i букв (якщо вона є). 25
+
3. Назвати голоснi, дати характеристику: наголошенi i ненаго- лошенi.
+
4. Назвати приголоснi, дати характеристику, сонорнi, глухi  i  дзвiнкi,
+
  твердi i м'якi, губнi, шиплячi.
+
5. Подiлити слово на фонетичнi склади. Охарактеризувати  кожний  склад:
+
  вiдкритi  i  закритi,  наголошенi  i  ненаголошенi.  Зразок  розбору
+
  Джерельна [джеирел'на]. У словi 8 звукiв, якi позначаються на письмi
+
  10 буквами. Двi букви д i ж позначають один звук [дж],  буква  ь  не
+
  позначає  звука,  а  позначає  м'якiсть  попереднього
+
  приголосного, тому в  словi  букв  бiльше,  нiж  звукiв.  ïдок]
+
  —  приголосний,  дзвiнкий,  шиплячий,  твердий;  [еи]  —
+
  голосний, ненаголошений; [р] — приголосний, сонорний, твердий;
+
  [е]  —  голосний,  наголошений;  [л']  —  приголосний,
+
  сонорний, мякий; [н] —  приголосний,  сонорний,  твердий;  [а]
+
  — голосний, ненаголошений. У словi три склади: [джеи-рел'-на].
+
  Перший склад [джеи] — вiдкритий, ненаголошений;  другий  склад
+
  [рел'] — закритий,  наголошений;  третiй  склад  [на]  —
+
  вiдкритий, ненаголошений.
+
 
+
== Ілюстрації ==
+
<gallery>
+
-6-638.jpg
+
44858_html_m73e40235.jpg
+
M140.jpg
+
Mova1.jpg ‎
+
</gallery>
+
 
+
== Медіа ==
+
{{#ev:youtube|QxGrgSk3i50}}
+
{{#ev:youtube|6Qsjqsx7heQ}}
+
{{#ev:youtube|bMv-ha6qRok}}
+
{{#ev:youtube|aTH8kpRWNdY}}
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]]
+
 
[[Категорія:Ро]]
 
[[Категорія:Ро]]

Поточна версія на 23:30, 8 листопада 2018

Словник Грінченка

Розбір - Дія за значенням розбирати 1—4, 11. Чекаю од Лілі описання маскараду, того розбору веселощів, на який ми з тобою «чуть-чуть» не попали (Леся Українка, V, 1956, 222); — Чого ти хочеш від мене? — гукнула Регіна, роздратована цим легкодушним розбором її найтаємніших почувань і думок (Іван Франко, VI, 1951, 278); — Скажи, ти замислювався над своїм вчинком? Робив ти йому тактичний і психологічний розбір? (Олесь Гончар, III, 1959, 280).

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Медіа