Відмінності між версіями «Становий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
м (→Цікаві факти) |
||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
+ | |||
+ | У першій половині XVI ст. соціальна структура українського суспільства мала '''становий''' характер. | ||
+ | Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, міщани й селяни. За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані. | ||
+ | |||
+ | https://history.vn.ua/pidruchniki/sorochinska-ukraine-history-8-class-2016/sorochinska-ukraine-history-8-class-2016.files/image021.jpg | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== |
Версія за 21:05, 8 листопада 2018
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Зміст
Сучасні словники
СТА́НОВИ́Й
1. Стос. до стану (заст.)
- Зумовлений приналежністю до якого-небудь стану:
Українська шляхта і козацька старшина сподівались забезпечити собі станові економічні і політичні привілеї, зберегти у своїх руках адміністративні і судові органи влади (Історія УРСР, I, 1953, 256). Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10).
2. Заснований на поділі суспільства на стани; власт. суспільству, поділеному на стани (заст.):
Герої творів Квітки-Основ'яненка — це здебільшого селяни, сільські дівчата й парубки, що зазнають горя від панів-кріпосників, майнової і станової нерівності (Радянське літературознавство, 3, 1971, 27).
- Власт. привілейованим станам, який ґрунтується на зневажливому ставленні до інших станів:
Мало кого поважала [Зоня] з сільських священиків. Вважала їх за тюхтіїв, позбавлених добрих манер, але почуття станової солідарності не покидало її ніколи (Ірина Вільде, III, 1968, 93).
3. Головний, основний:
- Станова жила, заст. — те саме, що спинний мозок:
— Так, кажеш, на поправку пішов? Головне, щоб станова жила сили набиралася, а вже від неї усе тіло почне здоров'ям наливатися (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 427).
- Становий якір, мор. — головний великий якір, який опускають з судна під час тривалої стоянки:
В один з найміцніших поривів луснув канат від важкого станового якоря.., і шхуна ще безпорадніше заборсалася на одному меншому якорі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 393). За морськими правилами, відсутність.. станового якоря не дає судну права виходити в море (Вечірній Київ, 28.II 1968, 4).
- Становий хребет:
а) (заст.) те саме, що хребет;
б) щось життєво важливе, найголовніше в чому-небудь:
Виховання любові й поваги до праці на благо суспільства, трудове загартування людей — серцевина, становий хребет ідеологічної роботи (Комуніст України, 1, 1964, 69).
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
У першій половині XVI ст. соціальна структура українського суспільства мала становий характер. Основними станами в тогочасній Україні були шляхта, духівництво, міщани й селяни. За своїми правами стани поділялися на привілейовані, напівпривілейовані та непривілейовані.
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах [Електронний ресурс]. — Том 9, 1978. — Стор. 646. - Режим доступу: http://sum.in.ua/p/9/646/2