Відмінності між версіями «Становий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''СТА́НОВИ́Й''' | ||
| + | |||
| + | 1. Стос. до стану | ||
| + | * Зумовлений приналежністю до якого-небудь стану: | ||
| + | Українська шляхта і козацька старшина сподівались забезпечити собі станові економічні і політичні привілеї, зберегти у своїх руках | ||
| + | адміністративні і судові органи влади (Історія УРСР, I, 1953, 256). | ||
| + | Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10). | ||
| + | |||
| + | 2. Заснований на поділі суспільства на стани; власт. суспільству, поділеному на стани: | ||
| + | Герої творів Квітки-Основ'яненка — це здебільшого селяни, сільські дівчата й парубки, що зазнають горя від панів-кріпосників, | ||
| + | майнової і станової нерівності (Радянське літературознавство, 3, 1971, 27). | ||
| + | * Власт. привілейованим станам, який ґрунтується на зневажливому ставленні до інших станів: | ||
| + | Мало кого поважала [Зоня] з сільських священиків. Вважала їх за тюхтіїв, позбавлених добрих манер, але почуття станової солідарності | ||
| + | не покидало її ніколи (Ірина Вільде, III, 1968, 93). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:33, 8 листопада 2018
Становий, -вого, м. Становой приставь. Вони були становими в одному стані. Грин. ІІ. 332.
Зміст
Сучасні словники
СТА́НОВИ́Й
1. Стос. до стану
- Зумовлений приналежністю до якого-небудь стану:
Українська шляхта і козацька старшина сподівались забезпечити собі станові економічні і політичні привілеї, зберегти у своїх руках адміністративні і судові органи влади (Історія УРСР, I, 1953, 256). Революція не лишила каменя на камені від станових і класових привілеїв експлуататорів (Програма КПРС, 1961, 10).
2. Заснований на поділі суспільства на стани; власт. суспільству, поділеному на стани:
Герої творів Квітки-Основ'яненка — це здебільшого селяни, сільські дівчата й парубки, що зазнають горя від панів-кріпосників, майнової і станової нерівності (Радянське літературознавство, 3, 1971, 27).
- Власт. привілейованим станам, який ґрунтується на зневажливому ставленні до інших станів:
Мало кого поважала [Зоня] з сільських священиків. Вважала їх за тюхтіїв, позбавлених добрих манер, але почуття станової солідарності не покидало її ніколи (Ірина Вільде, III, 1968, 93).
Ілюстрації
|
|
|
|
