Відмінності між версіями «Щебетливий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Images (11).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Images (11).jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Без названия 9.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Без названия 9.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Images (10).jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 00:11, 8 листопада 2018
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. II. 36.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЩЕБЕТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який постійно, невпинно щебече (у 1 знач.). Ні поля, ні гаї, Ні пташки щебетливі Не приспали мої Суми-болі вразливі (Борис Грінченко, I, 1963, 147); Пташки щебетливі одлетіли у вирій (Панас Мирний, III, 1954, 255).
2. перен. Який швидко, жваво говорить, розмовляє (перев. про жінок і дітей). Мартуся така ж була на вдачу весела, співуча та щебетлива, як і мати, і до роботи кидалася (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 415); На галявину, виповнену квітами й сонцем, вибігає табунець дітей. Усі вони ясноокі, веселі, щебетливі (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 44).
Ілюстрації
.jpg)
|
|
.jpg)
|
