Відмінності між версіями «Побожний»
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Словник відмінків== | ==Словник відмінків== | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
{| class="wikitable" | {| class="wikitable" | ||
|- | |- | ||
| Рядок 39: | Рядок 32: | ||
| родовий|| побо́жного ||побо́жної ||побо́жного|| побо́жних | | родовий|| побо́жного ||побо́жної ||побо́жного|| побо́жних | ||
|- | |- | ||
| − | | давальний|| побо́жному|| побо́жній|| побо́жномум побо́жним | + | | давальний|| побо́жному|| побо́жній|| побо́жномум ||побо́жним |
|- | |- | ||
| знахідний ||побо́жний, побо́жного|| побо́жну побо́жне побо́жні, ||побо́жних | | знахідний ||побо́жний, побо́жного|| побо́жну побо́жне побо́жні, ||побо́жних | ||
Версія за 20:34, 7 листопада 2018
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОБОЖНИЙ
1. Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. Побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив (Іван Франко, XI, 1952, 106); Василь Миронович, чоловік смирний і побожний, під чаркою дуже любив говорити за що-небудь божественне (Степан Васильченко, I, 1959, 127); // Власт. релігійній, віруючій людині. Ґаздиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючись гнати від себе всяку злість і нечисть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 37).
2. Пов'язаний з релігією; церковний. Зоня увійшла в кімнату, співаючи побожний гімн (Леся Українка, III, 1952, 653); Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коломийками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45).
3. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий. Громада перешіптується, з побожним подивом поглядаючи на Руфіна і Прісціллу (Леся Українка, II, 1951, 497); Бальзак придивлявся до розчервонілого обличчя молодого письменника. Йому подобався побожний погляд, яким той дивився на нього (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 220).
Словник синонімів
ПОБОЖНИЙ - ШАНОБЛИ́ВИЙ (сповнений поваги, пошани до кого-небудь - про почуття, стосунки тощо), ШАНОВЛИ́ВИЙ, УКЛІ́ННИЙ, ПОШТИ́ВИЙ, БЛАГОГОВІ́ЙНИЙ.
Чудова зала Київської філармонії.. освячена шляхетними традиціями славетних зустрічей з видатними творцями, до неї горнеться шаноблива любов киян (Т. Масенко); Здогадався Перікон з багатого вбрання і з шановливого до неї ставлення інших, що знайдена ним панна, мабуть, якогось великого коліна (переклад М. Лукаша); Ще одна уклінна просьба до Вас, Добродію (М. Коцюбинський); З благоговійним подивом читаємо і перечитуємо ми його полум’яні, кров’ю гарячого серця написані рядки (О. Левада); Я оглядаюсь на неозоре поле літератури перейдених століть і мене охоплює побожний подив: яка насиченість думками, настроями, образами, характерами у різних зіткненнях! (М. Рильський).
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | побо́жний | побо́жна | побо́жне | побо́жні |
| родовий | побо́жного | побо́жної | побо́жного | побо́жних |
| давальний | побо́жному | побо́жній | побо́жномум | побо́жним |
| знахідний | побо́жний, побо́жного | побо́жну побо́жне побо́жні, | побо́жних | |
| орудний | побо́жним | побо́жною | побо́жним | побо́жними |
| місцевий | на/у побо́жному, побо́жнім | на/у побо́жній | на/у побо́жному, побо́жнім | на/у побо́жних |
Ілюстрації
|
|
|
|
Інтернет джерела
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9
