Відмінності між версіями «Скло»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Замінено вміст на «'''Скло, -ла, '''''с. ''Стекло. Категорія:Ск {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|пі...») |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ===[http://sum.in.ua/s/bdzhilka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | |
| + | '''СКЛО''', а, сер. | ||
| + | |||
| + | 1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука і життя, 12, 1957, 4); Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20); | ||
| + | 2. Виріб із такої речовини. Керосинова невеличка лампа без скла блимала на столі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 25); Лікар знімає пенсне і обережно протирає скло хусточкою (Олесь Донченко, II, 1956, 78); | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53393/356047.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | '''Чистий, як скло''' див. чистий; Як скло - бездоганний у моральному відношенні. Було п'є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Кв.-Осн., II, 1956, 101); Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Шевч., II, 1963, 8). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 16:15, 7 листопада 2018
Скло, -ла, с. Стекло.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СКЛО, а, сер.
1. Прозора речовина, яку одержують плавленням і хімічною обробкою кварцового піску з деякими іншими домішками. В республіці поряд із значним зростанням виробництва основних будівельних матеріалів — цементу, шиферу і скла різко збільшується випуск місцевих будівельних матеріалів (Наука і життя, 12, 1957, 4); Невеличка чарка з грубого зеленого скла лежала перекинута (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 20); 2. Виріб із такої речовини. Керосинова невеличка лампа без скла блимала на столі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); На дерев'яному стовпі гасовий ліхтар з закопченим склом (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 25); Лікар знімає пенсне і обережно протирає скло хусточкою (Олесь Донченко, II, 1956, 78);
Фразеологічний словник української мови
Чистий, як скло див. чистий; Як скло - бездоганний у моральному відношенні. Було п'є [Нечипір] ніч, гуляє, з парубками бурлакує, а удень як скло перед хазяїном (Кв.-Осн., II, 1956, 101); Нас тут триста, як скло! Товариства лягло! І земля не приймає (Шевч., II, 1963, 8).
Ілюстрації
|
|
|
|
