Відмінності між версіями «Міщанський»
(Створена сторінка: '''Міщанський, -а, -е. '''Мѣщанскій. ''Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймал...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Міщанський, -а, -е. '''Мѣщанскій. ''Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію. ''Левиц. І. 241. | '''Міщанський, -а, -е. '''Мѣщанскій. ''Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію. ''Левиц. І. 241. | ||
[[Категорія:Мі]] | [[Категорія:Мі]] | ||
+ | ==Визначення= | ||
+ | МІЩА́НСЬКИЙ, а, е. | ||
+ | 1. дорев. Прикм. до міщанин (у 1 знач.). Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 405); — Я виріс у маленькому міщанському містечку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 119); | ||
+ | // Належний міщанину, міщанам. Вже білі лелії можна знайти у кожному міщанському, та навіть у холопському садку (Леся Українка, III, 1952, 490); Міщанські двори тріщать від постояльців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); | ||
+ | // Такий, як у міщан, власт. міщанам. [Єфросина:] Скиньте, мамо, оту міщанську хустку з ріжками та вберіться в чепчик (Нечуй-Левицький, II, 1956, 479); Будинок у Плачинди просторий, міщанський, на п'ять покоїв (Михайло Стельмах, I, 1962, 308). | ||
+ | 2. перен. Пройнятий духом міщанства (у 2 знач.); обивательський. Нездорові родинні обставини, розлад між батьками, міщанський побут, надмірне потурання дитячим примхам негативно впливають на виховання дітей (Історія української літератури, II, 1956, 220); Традиційно міщанською улесливістю на людях замінюють [обивателі] сердечну теплоту взаємин (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14). | ||
+ | ==Ілюстрація== |
Версія за 09:57, 6 листопада 2018
Міщанський, -а, -е. Мѣщанскій. Тогдішніми часами міщанських і мужичих дітей не приймали в гімназію. Левиц. І. 241.
=Визначення
МІЩА́НСЬКИЙ, а, е. 1. дорев. Прикм. до міщанин (у 1 знач.). Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 405); — Я виріс у маленькому міщанському містечку (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 119); // Належний міщанину, міщанам. Вже білі лелії можна знайти у кожному міщанському, та навіть у холопському садку (Леся Українка, III, 1952, 490); Міщанські двори тріщать від постояльців (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); // Такий, як у міщан, власт. міщанам. [Єфросина:] Скиньте, мамо, оту міщанську хустку з ріжками та вберіться в чепчик (Нечуй-Левицький, II, 1956, 479); Будинок у Плачинди просторий, міщанський, на п'ять покоїв (Михайло Стельмах, I, 1962, 308). 2. перен. Пройнятий духом міщанства (у 2 знач.); обивательський. Нездорові родинні обставини, розлад між батьками, міщанський побут, надмірне потурання дитячим примхам негативно впливають на виховання дітей (Історія української літератури, II, 1956, 220); Традиційно міщанською улесливістю на людях замінюють [обивателі] сердечну теплоту взаємин (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 14).