Відмінності між версіями «Биндючитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 3: Рядок 3:
 
[[Категорія:Би]]
 
[[Категорія:Би]]
  
==Сучасні словники==
+
==Визначення==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Поводитися бундючно, чванливо
 +
==Синоніми==
 +
чванитися, величатися, заноситися, пишатися, зарозуміватися, жм. приндитися, кокошитися, пиндючитися, гороїжитися, ок. ставитися, г. фудулитися, обр. гнути кирпу, підіймати носа, високо нестися <літати>, закопилювати губу, вдаватися в пиху; док. загордіти.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
  
==Медіа==
 
  
==Див. також==
 
  
==Джерела та література==
 
  
==Зовнішні посилання==
+
==Література==
 +
Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Іван Котляревський, II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ґанок: треба бундючиться! — навчав отець Харитін погонича (Нечуй-Левицький, III, 1956, 168); Він [пан Купа], запорожець колишній, бундючиться, величається.. супроти простих людей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 219).
 +
 
 +
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 08:52, 6 листопада 2018

Биндючитися, -чуся, -чишся, гл. = Бундючитися.

Визначення

Поводитися бундючно, чванливо

Синоніми

чванитися, величатися, заноситися, пишатися, зарозуміватися, жм. приндитися, кокошитися, пиндючитися, гороїжитися, ок. ставитися, г. фудулитися, обр. гнути кирпу, підіймати носа, високо нестися <літати>, закопилювати губу, вдаватися в пиху; док. загордіти.

Ілюстрації

Література

Він живе тілько тут, бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (Іван Котляревський, II, 1953, 28); — Ти гляди мені, жени коні під самісінький ґанок: треба бундючиться! — навчав отець Харитін погонича (Нечуй-Левицький, III, 1956, 168); Він [пан Купа], запорожець колишній, бундючиться, величається.. супроти простих людей (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 219).