Відмінності між версіями «Звіринець»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:51472927.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:51472927.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2563.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2563.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dimensions-03822-universal-unity.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 02:11, 6 листопада 2018
Звіринець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЗВІРИ́НЕЦЬ, нця, чол. Спеціально обладпане місце, територія з приміщеннями, клітками, де тримають різних звірів для показу. — Двадцять чотири [тигри] живцем піймав [Глушака] для звіринців. Усього бувало в житті (Олександр Довженко, I, 1958, 101); // збірн. Клітки з різними звірами для показу. Після обіду мама раптом оголосила, що до міста приїхав звіринець з мавпами, леопардами і ведмедями (Юрій Смолич, II, 1958, 102); [Лука:] У нашому селі почував мандрівний звіринець (Ярослав Галан, I, 1960, 458); * У порівняннях. Кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 434).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 484.
