Відмінності між версіями «Безлюдько»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
2. церк. Чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник. Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 237). | 2. церк. Чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник. Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 237). | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Bezlydko05.11.jpg| | ||
| + | Файл:Bezlydko.jpg| | ||
| + | </gallery> | ||
== Використана література == | == Використана література == | ||
http://sum.in.ua/s/vidljudnyk | http://sum.in.ua/s/vidljudnyk | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
Версія за 21:47, 5 листопада 2018
Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. НВолын. у.
Те саме, що відлюдник; відлюдько.
1. Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей. Чого це він став таким боягузом, відлюдником? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 408); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (Олесь Донченко, IV, 1957, 70).
2. церк. Чернець, що зрікся всяких стосунків з людьми; анахорет, самітник. Мандруючи пустинню, приблукала вона до склепу, де спасався один молодий відлюдник (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 237).
