Відмінності між версіями «Умілий»
| Рядок 43: | Рядок 43: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:u1.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:u2.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:u3.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:u4.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 12:24, 5 листопада 2018
Умілий, -а, -е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), а, е.
1. Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. В домі ж у батька мойого [мого] була фінікіянка гарна, Росла й ставна, в рукоділлях жіночих майстриня уміла (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 266); Вдивляючися пильно в путь, від міста і до міста по рейках поїзди ведуть умілі машиністи (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 120); // у знач. ім. умілий, лого, чол. Той, хто володіє умінням, має добрі навички до чогось. В умілого і долото рибу ловить (Номис, 1864, № 6019).
Умілі руки; Уміла рука — з добрими навичками до чогось; вправні руки. Руки були в нього умілі, зрозумів він усе швидко, і робота в нього завжди кипіла (Степан Васильченко, II, 1959, 234); Летить сонячною курявою Сенька-кулеметник і — строчить умілою рукою по ворожих лавах... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 9).
2. Який здійснюється, виконується з умінням, вправно. [Сергєєв:] Товариші, війська нашого фронту, в результаті навальної атаки піхоти і вмілого обхідного маневру бронетанкових з'єднань, оволоділи містом Житомиром (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 168).
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний умі́лий умі́ла умі́ле умі́лі
родовий умі́лого умі́лої умі́лого умі́лих
давальний умі́лому умі́лій умі́лому умі́лим
знахідний умі́лого, умі́лий умі́лу умі́ле умі́лих, умі́лі
орудний умі́лим умі́лою умі́лим умі́лими
місцевий на/в умі́лому, умі́лім на/в умі́лій на/в умі́лому, умі́лім на/в умі́лих
Словник синонімів
ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ[ВМІ́ЛИЙ], МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙрозм.,ПОВОРОТКИ́Йрозм., ЗРУ́ЧНИЙрозм., ЛА́ДНИЙрідше, ПОПРА́ВНИЙрідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. умілою рукою пороблені (Ю. Яновський); На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (О. Донченко); [Квасолиха:] Не кожна й молодиця зугарна до смаку випекти хліб (М. Кропивницький); Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (О. Маковей).
Словник фразеологізмів умі́лі ру́ки. Працьовиті, вправні в роботі люди. Неначе з сонця скована Умілими руками — Аж іскриться та блискає. Оце так справді школа! (В. Бичко); // Ті, що розуміються на чомусь. І все-таки Словник Уманця в умілих руках міг давати свого часу певну користь; буває іноді, що в стилістичних шуканнях доводиться заглядати в нього й сьогодні (М. Рильський).
Ілюстрації
|
x140px | 
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 440.
