Відмінності між версіями «Живучий»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''''''ЖИВУ́ЧИЙ, а, е.''''''' | ||
| + | |||
| + | 1. Дієпр. акт. теп. ч. до жи́ти 1,2. Що ж я долею земною Не вдоволений проте? Бо вбачаю я.. Слід мертвоти навкруги: Між живучим людом — трупи. Між друзями — вороги (Граб., І, 1959, 164); З останків колишніх й живучих донині пізнаєш природи ти цілість і хід (У. Кравч., Вибр., 1958, 166). | ||
| + | |||
| + | 2. прикм. Здатний переносити труднощі, виживати в складних умовах, підтримувати і зберігати життя; витривалий. —Ти шкодуєш, що твої діти вмирають. А мої вже й геть-то живучі. Такого їх, такого їх багато, що, далебі, не знаю, що й діяти! (Н.-Лев., І, 1956, 120); Ми [партизани] сміливі, кажуть, і живучі, Ми йшли вперед і не вмирали (Забашта, Вибр., 1958, 121). | ||
| + | |||
| + | 3. прикм., перен. Який довго існує, не зникає; стійкий. Живучі ще у свідомості деякої частини населення пережитки минулого (Рад. Суд на охороні прав.., 1954, 14); Міщанство, як відомо, річ на диво живуча (Дмит., Розлука, 1957, 173). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''''Словник відмінків''''' | ||
| + | |||
| + | ''відмінок - однина множина'' | ||
| + | |||
| + | ''чол. р.'' - ''жін. р. - сер. р.'' | ||
| + | |||
| + | ''називний'' - живу́чий - живу́ча - живу́че - живу́чі | ||
| + | |||
| + | ''родовий'' - живу́чого - живу́чої - живу́чого - живу́чих | ||
| + | |||
| + | ''давальний'' - живу́чому - живу́чій - живу́чому - живу́чим | ||
| + | |||
| + | ''знахідний'' - живу́чого, живу́чий - живу́чу - живу́че - живу́чих, живу́чі | ||
| + | |||
| + | ''орудний'' - живу́чим - живу́чою - живу́чим - живу́чими | ||
| + | |||
| + | ''місцевий'' - на/у живу́чому, живу́чім - на/у живу́чій - на/у живу́чому, живу́чім на/у живу́чих | ||
| + | |||
| + | '''''Словник синонімів''''' | ||
| + | |||
| + | ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙрідко, ЖИВКИ́Йрідко,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в | ||
| + | |||
| + | батька й діда - міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); [Теофіл (до громади):] Не тратьте зваги, діти, будьте | ||
| + | |||
| + | тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М. | ||
| + | |||
| + | Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 12:22, 5 листопада 2018
Живучий, -а, -е. Живучій. Невгамовані, живучі діти Ізраіля і в воді не тонуть, і в огні не горять. Левиц. І. 92.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
''ЖИВУ́ЧИЙ, а, е.''
1. Дієпр. акт. теп. ч. до жи́ти 1,2. Що ж я долею земною Не вдоволений проте? Бо вбачаю я.. Слід мертвоти навкруги: Між живучим людом — трупи. Між друзями — вороги (Граб., І, 1959, 164); З останків колишніх й живучих донині пізнаєш природи ти цілість і хід (У. Кравч., Вибр., 1958, 166).
2. прикм. Здатний переносити труднощі, виживати в складних умовах, підтримувати і зберігати життя; витривалий. —Ти шкодуєш, що твої діти вмирають. А мої вже й геть-то живучі. Такого їх, такого їх багато, що, далебі, не знаю, що й діяти! (Н.-Лев., І, 1956, 120); Ми [партизани] сміливі, кажуть, і живучі, Ми йшли вперед і не вмирали (Забашта, Вибр., 1958, 121).
3. прикм., перен. Який довго існує, не зникає; стійкий. Живучі ще у свідомості деякої частини населення пережитки минулого (Рад. Суд на охороні прав.., 1954, 14); Міщанство, як відомо, річ на диво живуча (Дмит., Розлука, 1957, 173).
Словник відмінків
відмінок - однина множина
чол. р. - жін. р. - сер. р.
називний - живу́чий - живу́ча - живу́че - живу́чі
родовий - живу́чого - живу́чої - живу́чого - живу́чих
давальний - живу́чому - живу́чій - живу́чому - живу́чим
знахідний - живу́чого, живу́чий - живу́чу - живу́че - живу́чих, живу́чі
орудний - живу́чим - живу́чою - живу́чим - живу́чими
місцевий - на/у живу́чому, живу́чім - на/у живу́чій - на/у живу́чому, живу́чім на/у живу́чих
Словник синонімів
ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙрідко, ЖИВКИ́Йрідко,ДВОЖИ́ЛЬНИЙрозм.Микола був русявим, симпатичним хлопцем.. Лицем у матір, статурою в
батька й діда - міцний, дужий, витривалий (В. Козаченко); Дивізія.. була сформована з сибіряків та уральців, людей.. надзвичайно стійких у бойових обставинах (Григорій Тютюнник); [Теофіл (до громади):] Не тратьте зваги, діти, будьте
тверді (Леся Українка); Міцний, живучий, справжній він матрос... (І. Гончаренко); Ми терплячі в житті, навчились на фронті до всього звикати (І. Нехода); Вона була, як завжди, мила у своїх листах, терпелива й розсудлива (М.
Чабанівський); Все витерпіла, бо справді, мабуть-таки, двожильна (О. Гончар).
Ілюстрації
|
|
|
|
