Відмінності між версіями «Руйновище»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
РУЙНО́ВИЩЕ, а, сер., розм. Те саме, що руїна 1. Боляче й лячно було дивитися,.. як із живої теплої оселі ставало руйновище — купа скаліченого дерева (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8); В одній половині напіврозваленого будинку, яку Філіпчук гордо називав цехом, містилася розмонтована друкарська машина. На руйновищах другої половини цвіли здичавілі соняшники (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 142); * У порівняннях. Місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння, немов руйновища старих будівель (Степан Васильченко, I, 1959, 140); | РУЙНО́ВИЩЕ, а, сер., розм. Те саме, що руїна 1. Боляче й лячно було дивитися,.. як із живої теплої оселі ставало руйновище — купа скаліченого дерева (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8); В одній половині напіврозваленого будинку, яку Філіпчук гордо називав цехом, містилася розмонтована друкарська машина. На руйновищах другої половини цвіли здичавілі соняшники (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 142); * У порівняннях. Місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння, немов руйновища старих будівель (Степан Васильченко, I, 1959, 140); | ||
// Місце, територія, вкриті руїнами. Гірська країна стає руйновищем там, де промчали каламутні потоки, скинуті череватими хмарами (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 219). | // Місце, територія, вкриті руїнами. Гірська країна стає руйновищем там, де промчали каламутні потоки, скинуті череватими хмарами (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 219). | ||
| + | |||
| + | '''Орфографія''' | ||
| + | |||
| + | руйновище - іменник, середній рід, неістота | ||
| + | |||
| + | '''ОДНИНА МНОЖИНА''' | ||
| + | Називний руйновище руйновища | ||
| + | Родовий руйновища руйновищ | ||
| + | Давальний руйновищу руйновищам | ||
| + | Знахідний руйновище руйновища | ||
| + | Орудний руйновищем руйновищами | ||
| + | Місцевий на руйновищі на/у руйновищах | ||
| + | Кличний руйновище руйновища | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 23:17, 4 листопада 2018
Руйно́вище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах.
РУЙНО́ВИЩЕ, а, сер., розм. Те саме, що руїна 1. Боляче й лячно було дивитися,.. як із живої теплої оселі ставало руйновище — купа скаліченого дерева (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8); В одній половині напіврозваленого будинку, яку Філіпчук гордо називав цехом, містилася розмонтована друкарська машина. На руйновищах другої половини цвіли здичавілі соняшники (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 142); * У порівняннях. Місцями випирались незграбні скелі та купи сірого каміння, немов руйновища старих будівель (Степан Васильченко, I, 1959, 140); // Місце, територія, вкриті руїнами. Гірська країна стає руйновищем там, де промчали каламутні потоки, скинуті череватими хмарами (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 219).
Орфографія
руйновище - іменник, середній рід, неістота
ОДНИНА МНОЖИНА
Називний руйновище руйновища Родовий руйновища руйновищ Давальний руйновищу руйновищам Знахідний руйновище руйновища Орудний руйновищем руйновищами Місцевий на руйновищі на/у руйновищах Кличний руйновище руйновища
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 898.
