Відмінності між версіями «Умілий»

Версія за 21:35, 4 листопада 2018

Умілий, -а, -е. Умѣлый, искусный. У речах не сунься за вмілими. Ув умілого й долото рибу ловить. Ном. № 6019.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), а, е.

1. Який володіє умінням, має добрі навички до чогось; вправний. В домі ж у батька мойого [мого] була фінікіянка гарна, Росла й ставна, в рукоділлях жіночих майстриня уміла (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 266); Вдивляючися пильно в путь, від міста і до міста по рейках поїзди ведуть умілі машиністи (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 120); // у знач. ім. умілий, лого, чол. Той, хто володіє умінням, має добрі навички до чогось. В умілого і долото рибу ловить (Номис, 1864, № 6019).

Умілі руки; Уміла рука — з добрими навичками до чогось; вправні руки. Руки були в нього умілі, зрозумів він усе швидко, і робота в нього завжди кипіла (Степан Васильченко, II, 1959, 234); Летить сонячною курявою Сенька-кулеметник і — строчить умілою рукою по ворожих лавах... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 9).

2. Який здійснюється, виконується з умінням, вправно. [Сергєєв:] Товариші, війська нашого фронту, в результаті навальної атаки піхоти і вмілого обхідного маневру бронетанкових з'єднань, оволоділи містом Житомиром (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 168).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 440.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/p/10/440/1