Відмінності між версіями «Хвортеця»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хворте́ця, -ці, '''''ж. ''Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. ''«Ріжте, бийте»! на фортеці кричить Гамалія. ''Шевч. 59. | '''Хворте́ця, -ці, '''''ж. ''Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. ''«Ріжте, бийте»! на фортеці кричить Гамалія. ''Шевч. 59. | ||
[[Категорія:Хв]] | [[Категорія:Хв]] | ||
+ | |||
+ | '''Форте́ця''' — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні. З винаходом нових видів озброєння і застосуванням нової тактики ведення бою значимість фортець як основних оборонних пунктів послабла. | ||
+ | |||
+ | Зазвичай, це територія обнесенна фортечним муром та/або куртиною з бійницями та зубцями. В комплекс споруд фортеці могли входити цитадель, муровані замки, з донжонами, фортечні вежи та бастіони. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці — казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень, таких як рів з водою, або без неї та вал. | ||
+ | |||
+ | З розвитком військової справи і будівництва, фортеці змінювали обриси. До перших фортець можна віднести земляні вали, ряди з частоколу, якими огороджувалися невеликі поселення. Деякі первісні фортеці влаштовувалися на пагорбах, пізніше перед фортечним муром з'являються рови з водою. | ||
+ | |||
+ | У середньовіччі набули поширення невеликі фортеці — замки, у яких мешкали феодали. Замки служили захистом від набігів сусідів. В них знаходили притулок й селяни, що перебували в повинності у феодала. З кінцем феодальної роздробленості роль замків знижується. Деякі замки перебудовуються в палаци і втрачають своє оборонне значення. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | '''ФОРТЕ́ЦЯ''', і, ж. 1. Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначений для тривалої кругової оборони. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 17:28, 4 листопада 2018
Хворте́ця, -ці, ж. Крѣпость. Мир. ХРВ. 168. «Ріжте, бийте»! на фортеці кричить Гамалія. Шевч. 59.
Форте́ця — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні. З винаходом нових видів озброєння і застосуванням нової тактики ведення бою значимість фортець як основних оборонних пунктів послабла.
Зазвичай, це територія обнесенна фортечним муром та/або куртиною з бійницями та зубцями. В комплекс споруд фортеці могли входити цитадель, муровані замки, з донжонами, фортечні вежи та бастіони. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці — казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень, таких як рів з водою, або без неї та вал.
З розвитком військової справи і будівництва, фортеці змінювали обриси. До перших фортець можна віднести земляні вали, ряди з частоколу, якими огороджувалися невеликі поселення. Деякі первісні фортеці влаштовувалися на пагорбах, пізніше перед фортечним муром з'являються рови з водою.
У середньовіччі набули поширення невеликі фортеці — замки, у яких мешкали феодали. Замки служили захистом від набігів сусідів. В них знаходили притулок й селяни, що перебували в повинності у феодала. З кінцем феодальної роздробленості роль замків знижується. Деякі замки перебудовуються в палаци і втрачають своє оборонне значення.
Зміст
Сучасні словники
ФОРТЕ́ЦЯ, і, ж. 1. Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, призначений для тривалої кругової оборони.
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |