Відмінності між версіями «Київський міський будинок учителя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: {{subst:Шаблон:Київ: відомий та невідомий/Ресурс}}) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | [[Файл:Kyiv vidom ta nevidom.png|праворуч]] | ||
==Опис== | ==Опис== | ||
| + | Київський міський будинок учителя — комунальний комплексний позашкільний заклад у системі позашкільних закладів освіти міста Києва, а також споруда, що напередодні революції була відома як «Педагогічний музей», а пізніше як будинок Центральної Ради. | ||
| + | |||
| + | У приміщеннях Будинку вчителя розташовані Музей Української революції 1917—1921 років, Педагогічний музей України, державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського, культурний центр «Кияночка», Київська організація Профспілки працівників освіти і науки України. | ||
| + | 5 жовтня 1912 року на Володимирській вулиці було урочисто відкрито для освітянської громади Києва Педагогічний музей. Будівлю було споруджено за проектом відомого київського архітектора Павла Альошина. | ||
| + | |||
==Вид ресурсу== | ==Вид ресурсу== | ||
==Автор(и)== | ==Автор(и)== | ||
Версія за 15:53, 4 листопада 2018
Зміст
Опис
Київський міський будинок учителя — комунальний комплексний позашкільний заклад у системі позашкільних закладів освіти міста Києва, а також споруда, що напередодні революції була відома як «Педагогічний музей», а пізніше як будинок Центральної Ради.
У приміщеннях Будинку вчителя розташовані Музей Української революції 1917—1921 років, Педагогічний музей України, державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського, культурний центр «Кияночка», Київська організація Профспілки працівників освіти і науки України. 5 жовтня 1912 року на Володимирській вулиці було урочисто відкрито для освітянської громади Києва Педагогічний музей. Будівлю було споруджено за проектом відомого київського архітектора Павла Альошина.
