Відмінності між версіями «Розлука»

Версія за 00:10, 4 листопада 2018

Розлука, -ки, ж. 1) Разлука. Як ізв’яже піп руки, не буде, серденько, розлуки. Чуб. V. 132. 2) Разводъ. Мировий розлуку дає. Г. Барв. 508. 3) Знахарское средство противъ колдовства, града и пр. Шух. 1. 43. Ум. Розлучка. А од нелюба од поганого повік нема розлучки. Грин. III. 330.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РОЗЛУ́КА, и, жін.

1. Розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим. — Я виряджала перше свого чоловіка, а тепер із своєю дитиною розлука; та ще не знаю, чи дожду [діжду], чи побачу вже (Марко Вовчок, I, 1955, 63); Тепер біль від розлуки з рідним краєм зливався з тихим смутком спогадів (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 290).

2. Тимчасове перебування далеко від кого-, чого-небудь близького, дорогого. По майже двомісячній розлуці я вчора був у Обринських (Ольга Кобилянська, III, 1956, 263); Мати хотіла, щоб цей останній вечір перед довгою розлукою її син побув з нею вдома (Олесь Донченко, III, 1956, 197); Він почував справді себе людиною, яка за кілька літ розлуки бачила Харків уперше (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 371).

3. рідко. Те саме, що розлучення 2. [Публій:] В дорозі нам наклепано, що ніби твоя жона покинула господу і подалась на безвість, а що ти розлуку ніби маєш брати з нею (Леся Українка, III, 1952, 172); Перед самою війною закохався [командир батальйону], вже одружений чоловік, та так закохався, що дружина мусила дати йому розлуку (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 419).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

http://nashamama.com/simia/3487rozluka-zmicnyue-pochuttya-chi-gasit-kohannya.html

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 730.

Зовнішні посилання