Відмінності між версіями «Солодити»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
'''СОЛОДИТИ''', '''-джу, -диш''', недоконаний вид, перех. і без додатка. | '''СОЛОДИТИ''', '''-джу, -диш''', недоконаний вид, перех. і без додатка. | ||
| − | 1. Робити солодким або солодшим, додаючи цукру, меду, варення і т. ін. «Скільки цукру?» — Скажуть діти, Коли будуть солодити Кашу на столі (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 47). | + | 1. Робити солодким або солодшим, додаючи цукру, меду, варення і т. ін. ''«Скільки цукру?» — Скажуть діти, Коли будуть солодити Кашу на столі'' (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 47). |
2. спец. Пророщувати зерно на солод; перетворювати в солод. Солодити ячмінь. | 2. спец. Пророщувати зерно на солод; перетворювати в солод. Солодити ячмінь. | ||
| − | 3. перен. Давати насолоду. Буржуа і кардинал Справляють свій останній бал.. Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках... (Володимир Сосюра, I, 1957, 461). | + | 3. перен. Давати насолоду. ''Буржуа і кардинал Справляють свій останній бал.. Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках...'' (Володимир Сосюра, I, 1957, 461). |
| − | ♦ Солодити душу чию, кому — утішати кого-небудь. Він став солодити свою душу гульнею та горілкою... (Панас Мирний, II, 1954, 291). | + | ♦ Солодити душу чию, кому — утішати кого-небудь. ''Він став солодити свою душу гульнею та горілкою...'' (Панас Мирний, II, 1954, 291). |
| − | 4. перен. Робити легшим, приємнішим; скрашувати. — Вони [твори Гавлічка] так легко підходять і під наші народні мелодії,.. вони солодили мені не одну гірку хвилю в житті, додавали мені сили і сміливості не в одній тяжкій пригоді (Вітчизна, 5, 1956, 143). | + | 4. перен. Робити легшим, приємнішим; скрашувати. ''— Вони [твори Гавлічка] так легко підходять і під наші народні мелодії,.. вони солодили мені не одну гірку хвилю в житті, додавали мені сили і сміливості не в одній тяжкій пригоді'' (Вітчизна, 5, 1956, 143). |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 14:50, 3 листопада 2018
Солодити, -джу, -диш, гл. 1) Подслащать. 2) Услаждать. Став солодити свою думу гульнею. Мир. ХРВ. 400. 3) Въ игрѣ въ солодю́чку — бить палкой по направленію къ партнеру сви́нку (шаръ деревянный или иной). Ив. 13. 4) Заниматься онанизмомъ. Кіев. и Полт. г.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СОЛОДИТИ, -джу, -диш, недоконаний вид, перех. і без додатка.
1. Робити солодким або солодшим, додаючи цукру, меду, варення і т. ін. «Скільки цукру?» — Скажуть діти, Коли будуть солодити Кашу на столі (Платон Воронько, Коли виростають крила, 1960, 47).
2. спец. Пророщувати зерно на солод; перетворювати в солод. Солодити ячмінь.
3. перен. Давати насолоду. Буржуа і кардинал Справляють свій останній бал.. Сплелися всі, хто кат свободі, Кому вино солодить шлунок, Хто хоче на чужий рахунок Ходити в злоті, у шовках... (Володимир Сосюра, I, 1957, 461). ♦ Солодити душу чию, кому — утішати кого-небудь. Він став солодити свою душу гульнею та горілкою... (Панас Мирний, II, 1954, 291).
4. перен. Робити легшим, приємнішим; скрашувати. — Вони [твори Гавлічка] так легко підходять і під наші народні мелодії,.. вони солодили мені не одну гірку хвилю в житті, додавали мені сили і сміливості не в одній тяжкій пригоді (Вітчизна, 5, 1956, 143).
Ілюстрації
|
|
|
|
