Відмінності між версіями «Подарок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Подарок, -рку, '''''м. ''= '''Дарунок. '''''Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. '...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Подарок, -рку, '''''м. ''= '''Дарунок. '''''Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. ''Рудч. Ск. II. 93. Ум. '''Подарочок. '''МВ. І. 116. Чуб. V. 342. ''Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. ''Грин. III. 434.  
 
'''Подарок, -рку, '''''м. ''= '''Дарунок. '''''Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. ''Рудч. Ск. II. 93. Ум. '''Подарочок. '''МВ. І. 116. Чуб. V. 342. ''Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. ''Грин. III. 434.  
 
[[Категорія:По]]
 
[[Категорія:По]]
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках<br />
 +
 +
'''Академічний тлумачний словник (1970—1980)'''<br />
 +
ПОДАРУ́НОК, нка, чол.
 +
 +
1. рідко. Дія за значенням подарувати. Дуже вдячний Вам за подарунок переказу «Слова» (Панас Мирний, V, 1955, 428).
 +
 +
2. Подарована річ; дарунок. Подарунок назад не беруть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 282); [Одарка: (подає Іванові сорочку):] .. [Іван:] Оце так гостинець! Та як же гарно вимережена! За такий подарунок годиться й поцілувати! (Марко Кропивницький, I, 1958, 108); — Оце, бачиш, сину, подарунок мені від мами на новосілля (Олесь Донченко, V, 1957, 441);
 +
//  Гостинець. Я годів зо два проходив По Чорноморії, по Дону... І подарунків накупив Найдорогіших... (Тарас Шевченко, II, 1963, 20); Купив я йому в подарунок краватку й пішов (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 425); — Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів (Андрій Головко, II, 1957, 192);
 +
//  ірон. Вчора мав рішучу розмову з Образцовим, коли він випустить мене [з клініки], а він, подумавши, одповів: —..Когда зто будет — не знаю, но скажу Вам сам. — От і новорічний подарунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 454).
 +
Подарунок — це річ, яку дарувальник за власним бажанням безкоштовно віддає у володіння іншої особи з метою задовольнити її вподобання. Слово «подарунок» за смисловим значенням схожий з такими поняттями як «дар» та «пожертва». Також — рале́ць (подарунок, або хабар у вигляді подарунка)[1].
 +
 +
Подарунок (дарунок) — предмет дарування.
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P1p1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P2p2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P3p3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P4p4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Цікаві факти==
 +
Історія подарунка на Русі
 +
На Русі подарунки завжди полюбляли, вміли знаходити в них сакральній зміст та добрий знак. Наприклад, численні казки та перекази розповідають про ніж-подарунок, на якому раптово з'являлася кров, за умови що його власник потрапив у халепу.
 +
 +
Або про те, як по обручці наречений впізнає свою майбутню наречену. Невипадково, у казках більшість магічних предметів герой не знаходить, а отримує у дар: чи мова йде про чарівний клубок, який вказує дорогу, або кільце, що виконує бажання.
 +
 +
На Русі слово «подарунок» мало брата-близнюка — «гостинець», що походить від слова «гість». За давнім звичаєм людина мала заходити до чужої домівки з гостинцем, а її, у свою чергу, добре частували у цьому будинку.
 +
 +
Святковий звичай колядувати також відзначений «подарунковою магією»: мала місце думка, що заможнє життя пов'язане не тільки з великою кількістю гостинців на столі і в льохах, а й з обов'язковою щедрістю та готовністю ділитися з ближніми. На Масляницю дарували прикрашене печиво з різними написами: «кого люблю, тому дарую», «подарунок від коханого — дорожче золота». І до сьогодні живріє звичай обмінюватися на Великдень фарбованими яйцями.
 +
 +
==Джерела та література==
 +
http://sum.in.ua/s/podarunok
 +
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 15:26, 2 листопада 2018

Подарок, -рку, м. = Дарунок. Ото той купець приносить шкури і дає князю у подарок. Рудч. Ск. II. 93. Ум. Подарочок. МВ. І. 116. Чуб. V. 342. Не дивуйте, наші сванечки, що короткії подарочки. Грин. III. 434.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОДАРУ́НОК, нка, чол.

1. рідко. Дія за значенням подарувати. Дуже вдячний Вам за подарунок переказу «Слова» (Панас Мирний, V, 1955, 428).

2. Подарована річ; дарунок. Подарунок назад не беруть (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 282); [Одарка: (подає Іванові сорочку):] .. [Іван:] Оце так гостинець! Та як же гарно вимережена! За такий подарунок годиться й поцілувати! (Марко Кропивницький, I, 1958, 108); — Оце, бачиш, сину, подарунок мені від мами на новосілля (Олесь Донченко, V, 1957, 441); // Гостинець. Я годів зо два проходив По Чорноморії, по Дону... І подарунків накупив Найдорогіших... (Тарас Шевченко, II, 1963, 20); Купив я йому в подарунок краватку й пішов (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 425); — Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів (Андрій Головко, II, 1957, 192); // ірон. Вчора мав рішучу розмову з Образцовим, коли він випустить мене [з клініки], а він, подумавши, одповів: —..Когда зто будет — не знаю, но скажу Вам сам. — От і новорічний подарунок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 454). Подарунок — це річ, яку дарувальник за власним бажанням безкоштовно віддає у володіння іншої особи з метою задовольнити її вподобання. Слово «подарунок» за смисловим значенням схожий з такими поняттями як «дар» та «пожертва». Також — рале́ць (подарунок, або хабар у вигляді подарунка)[1].

Подарунок (дарунок) — предмет дарування.

Ілюстрації

P1p1.jpg P2p2.jpg P3p3.jpg P4p4.jpg

Медіа

Цікаві факти

Історія подарунка на Русі На Русі подарунки завжди полюбляли, вміли знаходити в них сакральній зміст та добрий знак. Наприклад, численні казки та перекази розповідають про ніж-подарунок, на якому раптово з'являлася кров, за умови що його власник потрапив у халепу.

Або про те, як по обручці наречений впізнає свою майбутню наречену. Невипадково, у казках більшість магічних предметів герой не знаходить, а отримує у дар: чи мова йде про чарівний клубок, який вказує дорогу, або кільце, що виконує бажання.

На Русі слово «подарунок» мало брата-близнюка — «гостинець», що походить від слова «гість». За давнім звичаєм людина мала заходити до чужої домівки з гостинцем, а її, у свою чергу, добре частували у цьому будинку.

Святковий звичай колядувати також відзначений «подарунковою магією»: мала місце думка, що заможнє життя пов'язане не тільки з великою кількістю гостинців на столі і в льохах, а й з обов'язковою щедрістю та готовністю ділитися з ближніми. На Масляницю дарували прикрашене печиво з різними написами: «кого люблю, тому дарую», «подарунок від коханого — дорожче золота». І до сьогодні живріє звичай обмінюватися на Великдень фарбованими яйцями.

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/podarunok https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Подарок&oldid=233356