Відмінності між версіями «Шинкарка»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | 1.устар. жін. до шинкар; Власниця шинку ◆ - Добре, - сказала шинкарка і, налівші йому кварту горілки, пішла в льох з поставці та принесла меду. Т. Г. Шевченка, «Наймичка», 1844 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Шинкарка аж ніяк не наважувалася йому вірити в борг; він хотів було чекати, авось або прийде який-небудь побожний дворянин і попотчівает його; але як навмисне все дворяни залишалися вдома і, як чесні християни, їли кутю посеред своїх домашніх. Н. В. Гоголь, «Ніч перед Різдвом», 1831-1832 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Стала вона начебто таємницею шинкарки, зайнялися вони спекуляцією і - тобі, як на духу - не гребують і крадене скуповувати. А. А. Фадєєв, «Молода гвардія», 1943-1951 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2.устар. дружина шинкаря ◆ Дійсно, трохи, бувало, Пенькновскій зійде і сяде, а Кирило шепнёт одне слово жида або шинкарки, як ті негайно подають їм обом наливки, скільки вони хочуть, а також давали і закусок і ні за що не вимагали ні гроша, а тільки, випроваджуючи їх, - тихенько слідом їм плювали. Н. С. Лесков, «Дитячі роки», 1874 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) | ||
| + | |||
| + | Синонім- ПОВАРИХА | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | |||
| + | ШИНКА́РКА, и, жін., заст. Жіночий рід до шинкар. — Нуте ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 171); На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Леонід Первомайський, Слов, балади, 1946, 26). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 10:11, 1 листопада 2018
Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. Шинкарочка, шинкаронька. Ой п’ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1.устар. жін. до шинкар; Власниця шинку ◆ - Добре, - сказала шинкарка і, налівші йому кварту горілки, пішла в льох з поставці та принесла меду. Т. Г. Шевченка, «Наймичка», 1844 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Шинкарка аж ніяк не наважувалася йому вірити в борг; він хотів було чекати, авось або прийде який-небудь побожний дворянин і попотчівает його; але як навмисне все дворяни залишалися вдома і, як чесні християни, їли кутю посеред своїх домашніх. Н. В. Гоголь, «Ніч перед Різдвом», 1831-1832 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури) ◆ Стала вона начебто таємницею шинкарки, зайнялися вони спекуляцією і - тобі, як на духу - не гребують і крадене скуповувати. А. А. Фадєєв, «Молода гвардія», 1943-1951 р (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)
2.устар. дружина шинкаря ◆ Дійсно, трохи, бувало, Пенькновскій зійде і сяде, а Кирило шепнёт одне слово жида або шинкарки, як ті негайно подають їм обом наливки, скільки вони хочуть, а також давали і закусок і ні за що не вимагали ні гроша, а тільки, випроваджуючи їх, - тихенько слідом їм плювали. Н. С. Лесков, «Дитячі роки», 1874 г. (цитата з Національного корпусу російської мови, див. Список літератури)
Синонім- ПОВАРИХА
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ШИНКА́РКА, и, жін., заст. Жіночий рід до шинкар. — Нуте ж, хлопці, швидко, шпарко! Музики, заграйте! Гей, шинкарю! Гей, шинкарко! Горілки давайте! (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); Шинкарка Параска, висока, гарна молодиця, одіта в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 171); На горі, горі Стояла корчма, Що у тій корчмі Шинкарка жила (Леонід Первомайський, Слов, балади, 1946, 26).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
