Відмінності між версіями «Щасливити»
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:486213_w_300.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:486213_w_300.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Podrugi-2-700x467.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Podrugi-2-700x467.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 21:15, 30 жовтня 2018
Зміст
Словник Грінченка
Щасливити, -влю, -виш, гл. Осчастливливать. Благословля Господь покірних, великих і малих щасливить. К. Псал. 265. Щасливить поглядом і поглядом карав. К. МБ. XII. 269.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЩАСЛИ́ВИТИ, влю; виш; мн. щасливлять; недок., перех. Робити кого-, що-небудь щасливим. Мав нахил він один — охоту дарувать, Щасливити людей (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230); Ми, повні сил і героїзму, Будуєм Мир — і ти, і я! Все швидше йде до комунізму Радянська здружена сім'я: Щасливить світ своїм походом, Землі дає життя і цвіт!.. (Степан Олійник, Вибр., 1959, 32)
Синонімічний словник української мови
ЩАСЛИ́ВИТИ кого (робити когось щасливим), ЩАСТИ́ТИкому, заст.Мав нахил він один - охоту дарувать. Щасливити людей (М. Рильський); Як згадали, так зробили, Щастила їм доля, І розбили вражу силу, Як пух серед поля (І. Франко).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
