Відмінності між версіями «Картка»
(→Медіа) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Версія за 20:18, 30 жовтня 2018
Картка, -ки, ж. Ум. отъ карта. 1) Листокъ книги. Мудрацію сю шановний читець швидко і сам розбере, прочитавши двітри картки. Ном. VI. 2) Паспортъ. Магдусю, Магдусю, маю таку картку, шо з’їдемо всю Польшу, ше й землю цісарську. Нп.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Невеликий чотирикутний аркуш твердого паперу для записування або з записом на ньому різних відомостей (переважно як одиниця картотеки). В його [І. Франка] архіві зберігаються картки з назвами творів В. І. Леніна, які розсилалися російською соціал-демократичною групою обмеженому колу читачів (Радянське літературознавство, 18, 1955, 153); Простягнув [Максим] картку замовлень бібліотекарці (Натан Рибак, Час, 1960, 312); І тільки тоді [під час іспиту], як глянув у картку, ..заспокоївся: питання випали знайомі (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 320); Основним документом у стаціонарі є історія хвороби, а в поліклініці — амбулаторна картка (Загальний догляд за хворими, 1957, 189).
2. розм. Фотографічний знімок невеликого розміру. Не знаю, яке сонце буде в Криворівні і чи постарається воно зробити мене подібним до того добродія, що на Вашій картці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 392); Катерина взяла в долоні картку і довго оглядала незнайомі риси обличчя (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 259).
3. Бланк із відривними талонами, що дає право одержувати нормовані продукти, товари. Хлібні картки; Промтоварні картки.
4. заст. Поштова листівка. Чекав обіцяного листа та й гадав собі: одповім уже разом і на картку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 342); Хтось тільки два листи комусь написав.., а решта були картки (Леся Українка, V, 1956, 370).
5. розм. Сторінка (книжки, зошита). Часом вони читали довгі й скучні романи без кінцевих карток (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); Молодиця знову почала читати.. Примусивши себе перекинути з десяток карток, глянула на годинника (Борис Грінченко, II, 1963, 47); Обурений професор показав цілому класові одну картку з зошита Демидова (Осип Маковей, Вибр., 1954, 51).
6. діал. Аркуш паперу. І брала я тоді паперу картку білу (Леся Українка, I, 1951, 210).