Відмінності між версіями «Знахідка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Медіа)
Рядок 18: Рядок 18:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|pKl64V1Uhbk}}
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==

Версія за 18:52, 29 жовтня 2018

Знахідка, -ки, ж. Находка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 646.

ЗНА́ХІДКА, и, жін.

1. Те, що під час розшуків або випадково знайдене. В апаратній Маланка шукала Андрієвих пальців. Три жовтих, в олії, цурпалки валялись долі, біля машини, четвертого так і не знайшла. Вона загорнула знахідку у хустину і взяла з собою (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 49); Бідак золотого знайшов на землі, — Зрадів, аж заплакав. Додому йдучи, Згубив свою знахідку в лісі вночі, Шукав до світання в імлі (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 96); Підходить [Денис] до Мар'яни і передає їй гриби. — Ось тобі, господине, моя знахідка (Михайло Стельмах, II, 1962, 223); * У порівняннях. Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 111).

Ілюстрації

Знахідка.jpg Знахідка11.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання