Відмінності між версіями «Дрівця»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Дрівця, -вець, '''''с. мн. ''Ум. отъ '''дрова. ''' Категорія:Др) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Дрівця, -вець, '''''с. мн. ''Ум. отъ '''дрова. ''' | '''Дрівця, -вець, '''''с. мн. ''Ум. отъ '''дрова. ''' | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ДРІВЦЯ́, дрове́ць і дрі́вець, ДРОВЦЯ́, дрове́ць, мн. Пестл. до дро́ва. Менший же братичок дрівця рубає (Чуб., V, 1874, 751); На невістку скаже [мати]: — А внеси, доню, дрівець (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Мар’ян кладе дровця у піч, виймає кресало, кремінь і губку (Стельмах, Хліб.., 1959, 183); Вона побігла до хліва, набрала там сухих дровець, почала розпалювати пічку (Шиян, Вибр., 1947, 87). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дрова.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дрова1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дрова2.jpeg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:дрова3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|yhPlEBsvNl0}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]] | ||
Поточна версія на 18:58, 29 жовтня 2018
Словник Грінченка
Дрівця, -вець, с. мн. Ум. отъ дрова.
Сучасні словники
ДРІВЦЯ́, дрове́ць і дрі́вець, ДРОВЦЯ́, дрове́ць, мн. Пестл. до дро́ва. Менший же братичок дрівця рубає (Чуб., V, 1874, 751); На невістку скаже [мати]: — А внеси, доню, дрівець (Кв.-Осн., II, 1956, 237); Мар’ян кладе дровця у піч, виймає кресало, кремінь і губку (Стельмах, Хліб.., 1959, 183); Вона побігла до хліва, набрала там сухих дровець, почала розпалювати пічку (Шиян, Вибр., 1947, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т
Ілюстрації
|
|
|
x140px |
