Відмінності між версіями «Людний»
(Створена сторінка: '''Людни́й, -а́, -е́. '''1) Людской, свойственный человѣку. ''Одно, та й те не людно ''(про дитину)....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Людни́й, -а́, -е́. '''1) Людской, свойственный человѣку. ''Одно, та й те не людно ''(про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98. | '''Людни́й, -а́, -е́. '''1) Людской, свойственный человѣку. ''Одно, та й те не людно ''(про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98. | ||
| − | [[Категорія: | + | |
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ЛЮ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що багатолюдний. Збори були людні — зібралося ціле село (Радянська Україна, 31.III 1950, 2); [Галя:] Мені здається, добре б було учителькою стати... От, хоч і тут... Містечко тут велике, людне (Панас Мирний, V, 1955, 157); Спинився [Саїд Алі] біля найбільш людної чайхани (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18); Який же він [шлях до міста] гучний, та людний, та порохний! (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Є у мене звичка — ходити по вулицях і тулитися до людних місць (Юрій Яновський, I, 1958, 236). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 568. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | ЛЮДНИ́Й, а, е, діал. Людяний. * Образно. — Цвісти між бур'яном — бодай би не діждати! На ввесь садок одна [Фіалка], та не людна; Дала красу веселая весна, Та не дала їй долі | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:людний.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:людний1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:людний2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:людний3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|CJ3MRZecmDE}} | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров'я, фізичного виховання та спорту]] | ||
Версія за 13:34, 29 жовтня 2018
Словник Грінченка
Людни́й, -а́, -е́. 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Сучасні словники
ЛЮ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що багатолюдний. Збори були людні — зібралося ціле село (Радянська Україна, 31.III 1950, 2); [Галя:] Мені здається, добре б було учителькою стати... От, хоч і тут... Містечко тут велике, людне (Панас Мирний, V, 1955, 157); Спинився [Саїд Алі] біля найбільш людної чайхани (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 18); Який же він [шлях до міста] гучний, та людний, та порохний! (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Є у мене звичка — ходити по вулицях і тулитися до людних місць (Юрій Яновський, I, 1958, 236).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 568.
ЛЮДНИ́Й, а, е, діал. Людяний. * Образно. — Цвісти між бур'яном — бодай би не діждати! На ввесь садок одна [Фіалка], та не людна; Дала красу веселая весна, Та не дала їй долі
Ілюстрації
|
|
x140px | 
|
