Відмінності між версіями «Шрубка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Сучасні словники)
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
ШРУ́БКА, и, ж., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки .(Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньомі одну шрубку (Томч., Жмепяки, 1964, 79).
 
ШРУ́БКА, и, ж., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки .(Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньомі одну шрубку (Томч., Жмепяки, 1964, 79).
−
Гайка, му́тра[1] — кріпильний виріб з нарізевим отвором і конструктивним елементом для прикладення крутного моменту. Застосовується в болтових і шпилькових з'єднаннях, часто у поєднанні з шайбою.
+
Гайка, му́тра — кріпильний виріб з нарізевим отвором і конструктивним елементом для прикладення крутного моменту. Застосовується в болтових і шпилькових з'єднаннях, часто у поєднанні з шайбою.
 
Для закручування більшості типів гайок застосовують гайкові ключі.
 
Для закручування більшості типів гайок застосовують гайкові ключі.
−
ГА́ЙКА1, и, ж. Металева деталь різних форм з отвором посередині, що мав гвинтову різьбу для нагвинчування на що-небудь (болт, шпильку і т. ін.). Підбіг [Чубинський] до вікна й, не пам’ятаючи, що діє, почав обкручувать гайку (Коцюб., II, 1955, 173); Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз, лазив за ним поміж колесами під самий котел, відгвинчував ослаблі гайки (Сміл., Сашко, 1957, 58).
+
ГА́ЙКА, и, ж. Металева деталь різних форм з отвором посередині, що мав гвинтову різьбу для нагвинчування на що-небудь (болт, шпильку і т. ін.). Підбіг [Чубинський] до вікна й, не пам’ятаючи, що діє, почав обкручувать гайку (Коцюб., II, 1955, 173); Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз, лазив за ним поміж колесами під самий котел, відгвинчував ослаблі гайки (Сміл., Сашко, 1957, 58).
  
−
◊ Відпуска́ти (відпусти́ти) га́йку — послаблювати вимоги. — Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, — повчав Сагайда Маковейчика, передаючи йому взвод (Гончар, III, 1959, 389); Закру́чувати (закрути́ти, підкру́чувати, підкрути́ти і т. ін.) га́йку — посилювати вимоги, підтягувати в роботі. — Раз він підкручував усім гайку, то не міг же обминути Барила (Кучер, Трудна любов, 1960, 249); — Підкрутить потрібно гайку! Указать на млявий ріст [у роботі]! (С. Ол., Вибр., 1959, 272); Слабка́ га́йка — про неспроможність або відсутність сили, вміння зробити, виконати що-небудь. — Обушок своє діло зробив… Та ще подекуди й робить… Тільки ви, молодь, щодо обушка — слабка гайка… (Вишня, І, 1956, 257).
 
−
 
−
ГА́ЙКА2, и, ж., розм., рідко. Гаяння (гайнування) часу; затримка. Коли б не гайка трапилась у дорозі, може б і встиг на обід (Сл. Гр.); Прикажчик, здавалося б, не мав тепер на віщо скаржитись: ні за лантухами, ні за водою, ні за соломою не було гайки (Л. Янов., І, 1959, 104).
 
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 21:04, 28 жовтня 2018

Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту. НВолын. у.


ШРУ́БКА, и, ж., діал. Гайка. Мій автомат ріже шрубки .(Смолич, Сорок вісім.., 1937, 293); Винний прес уже два дні як у коваля, який має замінити на ньомі одну шрубку (Томч., Жмепяки, 1964, 79). Гайка, му́тра — кріпильний виріб з нарізевим отвором і конструктивним елементом для прикладення крутного моменту. Застосовується в болтових і шпилькових з'єднаннях, часто у поєднанні з шайбою. Для закручування більшості типів гайок застосовують гайкові ключі. ГА́ЙКА, и, ж. Металева деталь різних форм з отвором посередині, що мав гвинтову різьбу для нагвинчування на що-небудь (болт, шпильку і т. ін.). Підбіг [Чубинський] до вікна й, не пам’ятаючи, що діє, почав обкручувать гайку (Коцюб., II, 1955, 173); Я допомагав помічникові машиніста чистити паровоз, лазив за ним поміж колесами під самий котел, відгвинчував ослаблі гайки (Сміл., Сашко, 1957, 58).


Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Шрубка&oldid=228524