Відмінності між версіями «Єдинчик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 14: Рядок 14:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0 19d97301e9f9da856ab78fc359f11521.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0 19d97301e9f9da856ab78fc359f11521.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:781152 1 w 570.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:781152 1 w 570.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:40533951 2177862292429033 4777388807349600256 n.jpg
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:40533951 2177862292429033 4777388807349600256 n.jpg|x140px]]  
|x140px]]  
+
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Roli 1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Roli 1.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 17:52, 28 жовтня 2018

Єдинчик, -ка, м. Ум. отъ єдинець.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЄДИНЧИК

-а, ч., діал. Зменш. до єдинець = Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. 2. єдинець -нця́, ч., діал. Єдиний син.

Ілюстрації

0 19d97301e9f9da856ab78fc359f11521.jpg 781152 1 w 570.jpg 40533951 2177862292429033 4777388807349600256 n.jpg Roli 1.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання