Відмінності між версіями «Сірко»

Версія за 12:34, 28 жовтня 2018

Сірко, -ка, м. Собака сѣрой масти. Пожививсь, як сірко паски. Ном. № 1798. У сірка́ очей позичати. Прямой смыслъ: брать у собаки взаймы глаза, т. е.: своими будетъ стыдно смотрѣть (что-либо сдѣлалъ, чего должно стыдиться). Говорится преимущественно о безстыдныхъ людяхъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СІРКО. Перша частина складних слів, що відповідає слову сірка у 1 знач., напр.: сірконосний, сірконосність, сіркоочищення, сіркопрофілактика і т. ін.

СІРКО, а, чол.

1. Собака, перев. сірої масті. Сірко, зібравшись [забравшись] на копицю, Від сіна відганяв телицю... На світі так скупий живе: І сам не пожива — і людям не дав (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 169); * У порівняннях. [Сербин:] Що ж я там нашкодив, ану скажіть? [Іван:] Ага! Бач — забігали очі, як у сірка. Тобі уже, видно, лучче [краще] знати, що ти там наробив (Степан Васильченко, III, 1960, 24). ♦ Намотатися, як сірко на прив'язі — дуже напрацюватися, натомитися; набігатися. — Обов'язково буду завтрабо сьогодні намотався за день, як сірко на прив'язі, кості старечі щось ломить (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 156); Позичати (позичити) очей у сірка див. око 1; Пропав, як сірко в базарі хто — хто-небудь потрапив у безвихідне становище. Не будеш тут ходить на парі, А підеш зараз чотирма. Пропали! Як сірко в базарі! Готовте шиї до ярма! (Іван Котляревський, I, 1952, 159); Тягти сірка за хвіст (за хвоста): а) говорити що-небудь одноманітно, нудно; б) робити що-небудь мляво, довго; Як сіркові (сірку) муху з'їсти див. муха; Як сіркові (сірку) на перелазі — те саме, що Як собаці на перелазі (див. перелаз); Як у сірка із зубів [не вирвати] — дуже важко взяти щось у кого-небудь. — Не турбуйтесь, мамо. Роздобуду щось [їсти] по дорозі — світ не без добрих людей. — Ой, сину, що воно є в тих людей? У добрих людей, у таких, щоб поділились, в самих нічого немає, а в тих, у кого є, — не вирвеш, як у сірка із зубів (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 32).

2. розм., рідко. Те саме, що горілка. — А вам, отець диякон? Наливочки! — припрохує Загнибіда. — Ет! свинячого пійла! — гукнув той. — Сірка! мені — сірка!.. Не терплю я отих заграничних пундиків.. Нема кращого зілля, як наш рідний сірко! чим більше його п'єш, тим смачніше здається! (Панас Мирний, III, 1954, 88).