Відмінності між версіями «Циркул»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 31: | Рядок 31: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | == | + | ==Джерела та література== |
-[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%87%D0%B0 wikiwand.com] | -[http://www.wikiwand.com/uk/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%87%D0%B0 wikiwand.com] | ||
Версія за 00:20, 27 жовтня 2018
Циркул, -ла, м. Округъ, волость. Галиц.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Циркул(також крайс, Галицький округ) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Галичини та Володимирії з центром у Галичі. Один з 6-ти циркулів Королівства Галичини та Володимирії після реформи 1773 року. Існував у 1773–1782 роках.
За адмiнiстративним подiлом, проведеним 1782 року, територiя Гуцульщини входила в Станiславський округ (циркул, дистрикт), яким заправляв начальник з чотирма комiсарами. Згiдно нового адмiнiстративного подiлу 1867 року попереднi 17 округiв i 176 повiтiв були лiквiдованi i замiсть них утворено 74 повiтових староств1. Внаслiдок адмiнiстративних змiн 1867 року населенi пункти Галицької Гуцульщини увiйшли в 5 новоутворених повiтiв Богородчанський, Коломийський, Косiвський, Надвiрнянський i Снятинський.
Коротка історія
3 травня 1773 року придворна канцелярія видала раднику Кочану інструкцію, якого відправили до Галичини здійснити адміністративну реорганізацію краю. В ній, зокрема, вказувалось, що кількість адмінодиниць — округів — має бути не більше семи. 23 липня 1773 губернатор Антон фон Перґен видав циркуляр керівникам новостворюваних адміністративно-територіяльних одиниць.
Наприкінці 1773 року територію Королівства Галичини та Володимирії було поділено на 6 округів (крайсів, циркулів), округи ділилися на 59 дистриктів, кожен з яких мав свій номер.
Галицький округ мав резиденцію керівника у Галичі. Складався з 13-ти дистриктів, центрами, крім Галича, яких були: Жидачів, Монастириська, Буданів, Долина, Тисмениця, Товмач, Снятин, Чортків, Надвірна, Уторопи, Делятин, Косів
Інші округи: Львівський, Белзький (резиденція — Замостя), Самбірський, Велицький, Пльзенський (резиденція — Ряшів).[1]
За іншими даними, 1774 року існували Белзький, Червоноруський, Краківський, Люблінський, Подільський та Сандомирський округи.
1777 року кількість дистриктів було зменшено до 19, а 1782 року було скасовано дворівневу систему поділу — встановлено поділ на 18 циркулів, який після приєднання Буковини, що склала 19-ий циркул, залишався практично без змін до 1860-х років.
Ілюстрації
|
