Відмінності між версіями «Докора»
(→Див.також) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | А. Єрмоленко. Деонтологічна і телеологічна етики // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. | |
− | + | ||
− | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 12:25, 26 жовтня 2018
Доко́ра, -ри, ж. = докір. Мир. ХРВ. 269.
Зміст
Сучасні словники
1)ДОКО́РА, и, жін., рідко. Те саме, що докір. Сміх над його молитвами, над його сльозами, товариська зрада, докора — разом кинулись йому в голову (Панас Мирний, II, 1954, 203).
2)ДО́КІ́Р, кору, чол. Висловлене кому-небудь або передане в інший спосіб звинувачення в чомусь, незадоволення чимось і т. ін. Грицьків докір дуже вразив Чіпку (Панас Мирний, II, 1954, 172); В її очах і радість, і докір (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 362); Валя густо почервоніла і з невисловленим докором глянула на Цимбала (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 103).
Ілюстрації
Медіа
Див.також
Джерела та література
А. Єрмоленко. Деонтологічна і телеологічна етики // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с.