Відмінності між версіями «Мряч»
(Створена сторінка: '''Мряч, -чі, '''''ж. ''= '''Мряка. '''''Мряч упала. ''Вх. Зн. 38. Желех. Категорія:Мр) |
(Пояснення значення) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мряч, -чі, '''''ж. ''= '''Мряка. '''''Мряч упала. ''Вх. Зн. 38. Желех. | '''Мряч, -чі, '''''ж. ''= '''Мряка. '''''Мряч упала. ''Вх. Зн. 38. Желех. | ||
[[Категорія:Мр]] | [[Категорія:Мр]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | https://mail.google.com/mail/u/0/#inbox | ||
| + | МРЯ́КА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 817. | ||
Версія за 22:00, 25 жовтня 2018
Мряч, -чі, ж. = Мряка. Мряч упала. Вх. Зн. 38. Желех.
Сучасні словники
https://mail.google.com/mail/u/0/#inbox МРЯ́КА, и, жін.
1. Густий дрібний дощ, краплини якого немов перебувають у завислому стані. Вночі і ожеледь, і мряка, І сніг, і холод (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); Холодна дрібненька мряка сіялась з неба (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 86); Накрапав той надокучливий дрібненький дощик, який у нас на Україні зовуть мрякою (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 157).
2. Те саме, що імла; туман. Надворі вже був день, але крізь густу мряку годі було на кілька кроків людей пізнати (Лесь Мартович, Тв., 1954, 159); * У порівняннях. Коли вечір осінній млою-мрякою повисне над містечком, хати нижче стріхи тоді на очі насувають, в сутіні загортаються (Андрій Головко, I, 1957, 140).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 817.
